пн-пт
10.00 до 17.00

+380 97 832 33 75

ПОСТАНОВА РАДИ (ЕЕС) № 2092/91

АНГЛ.

 

 

 

 

 

 

Зведений ТЕКСТ

який підготовлено системою CONSLEG

Бюро офіційних публікацій Європейської Співдружності

 

 

 

 

 

 

 

 

CONSLEG: 1991R2092 – 01/05/2004

 

 

Кількість сторінок: 97
 
 
Бюро офіційних публікацій Європейської Співдружності

Цей документ має розумітися виключно як частина документація без жодної відповідальності організацій за його зміст

 

uВ                                          ПОСТАНОВА РАДИ (ЕЕС) № 2092/91

від 24 червня 1991 року

стосовно органічного виробництва * сільськогосподарських продуктів та вказівок на таке виробництво на сільськогосподарській продукції та на продуктах харчування

(OJ L 198, 22.7.1991, стор. 1)

 

Змінено:

 

 

Офіційне видання [OJ]

 

 

Стор.

Дата

uМ1

Постанова Комісії (ЕЕС) № 1535/92 від 15 червня 1992 року

L 162

15

16.6.1992 р.

uМ2

Постанова Ради (ЕЕС) № 2083/92 від 14 червня 1992 року

L 208

15

24.7.1992 р.

uМ3

Постанова Комісії (ЕС) № 207/93 від 29 січня 1993 року

L 25

5

2.2.1993 р.

uМ4

Постанова Комісії (ЕС) № 2608/93 від 23 вересня 1993 року

L 239

10

24.9.1993 р.

uМ5

Постанова Комісії (ЕС) № 468/94 від 2 березня 1994 року

L 59

1

3.3.1994 р.

uМ6

Постанова Ради (ЕС) № 1468/94 від 20 червня 1994 року

L 159

11

28.6.1994 р.

uМ7

Постанова Комісії (ЕС) № 2381/94 від 30 вересня 1994 року

L 255

84

1.10.1994 р.

uМ8

Постанова Комісії (ЕС) № 1201/95 від 29 травня 1995 року

L 119

9

30.5.1995 р.

uМ9

Постанова Комісії (ЕС) № 1202/95 від 29 травня 1995 року

L 119

11

30.5.1995 р.

uМ10

Постанова Ради (ЕС) № 1935/95 від 22 червня 1995 року

L 186

1

5.8.1995 р.

uМ11

Постанова Комісії (ЕС) № 418/96 від 7 березня 1996 року

L 59

10

8.3.1996 р.

uМ12

Постанова Комісії (ЕС) № 1488/97 від 29 липня 1997 року

L 202

12

30.7.1997 р.

uМ13

Постанова Комісії (ЕС) № 1900/98 від 4 вересня 1998 року

L 247

6

5.9.1998 р.

uМ14

Постанова Комісії (ЕС) № 330/1999 від 12 лютого 1999 року

L 40

23

13.2.1999 р.

uМ15

Постанова Ради (ЕС) № 1804/1999 від 19 липня 1999 року

L 222

1

24.8.1999 р.

uМ16

Постанова Комісії (ЕС) № 331/2000 від 17 грудня 1999 року

L 48

1

19.2.2000 р.

uМ17

Постанова Комісії (ЕС) № 1073/2000 від 19 травня 2000 року

L 119

27

20.5.2000 р.

uМ18

Постанова Комісії (ЕС) № 1437/2000 від 30 червня 2000 року

L 161

62

1.7.2000 р.

uМ19

Постанова Комісії (ЕС) № 2020/2000 від 25 вересня 2000 року

L 241

39

26.9.2000 р.

uМ20

Постанова Комісії (ЕС) № 436/2001 від 2 березня 2001 року

L 63

16

3.3.2001 р.

uМ21

Постанова Комісії (ЕС) № 2491/2001 від 19 грудня 2001 року

L 337

9

20.12.2001 р.

uМ22

Постанова Комісії (ЕС) № 473/2002 від 15 березня 2002 року

L 75

21

16.3.2002 р.

uМ23

Постанова Комісії (ЕС) № 223/2003 від 5 лютого 2003 року

L 31

3

16.2.2003 р.

uМ24

Постанова Комісії (ЕС) № 599/2003 від 1 квітня 2003 року

L 85

15

2.4.2003 р.

uМ25

Постанова Ради (ЕС) № 806/2003 від 14 квітня 2003 року

L 122

1

16.5.2003 р.

uМ26

Постанова Комісії (ЕС) № 2277/2003 від 22 грудня 2003 року

L 336

68

23.12.2003 р.

uМ27

Постанова Ради (ЕС) № 392/2004 від 24 лютого 2004 року

L 65

1

3.3.2004 р.

 

Змінено:

uА1

Актом про приєднання Австрії, Швеції та Фінляндії

(змінено Рішенням Ради 95/1/ЕС, Євроатома та ЄОВС)

С 241

L 1

21

1

29.8.1994 р.

1.1.1995

uА2

Акт про умови приєднання Чеської Республіки, Республіки Естонія, Республіки Кіпр, Республіки Латвія, Республіки Литва, Угорської Республіки, Республіки Мальта, Республіки Польща, Республіки Словенія та Словацької Республіки, а також виправлення Договору про заснування Європейського Союзу.

L 236

33

23.9.2003 р.

Виправлено:

uС1

Виправлення друкарських помилок, OJ L 21, 28.1.1995 р., стор. 21 (2381/94)

 

 

 

 


qВ

ПОСТАНОВА РАДИ (ЕЕС) № 2092/91

від 24 червня 1991 року

стосовно органічного (екологічно узгодженого) виробництва сільськогосподарських продуктів та вказівок на таке виробництво на сільськогосподарській продукції та на продуктах харчування

 

РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПІВДРУЖНОСТІ,

Враховуючи умови Договору про заснування Європейської Економічної Співдружності, та, зокрема, Статті 43 Договору,

Враховуючи пропозиції Комісії([1]),

Враховуючи думку Європарламенту([2]),

Враховуючи думку Комітету з соціальних та економічних питань([3]),

Зважаючи на зростаючий попит з боку споживачів на сільськогосподарську продукцію та продукти харчування, одержані з застосуванням органічного виробництва, та зважаючи на утворення внаслідок згаданого явища нового ринку сільськогосподарських продуктів;

Зважаючи на те, що ринкова ціна такої продукції вища, а спосіб її виробництва має на увазі менш інтенсивне використання землі; зважаючи, отже, на те, що, в світлі переорієнтації політики звичайного ведення сільського господарства, такий тип виробництва може значною мірою сприяти досягненню кращої рівноваги між постачанням сільськогосподарських продуктів та попитом на неї, захистові навколишнього середовища та збереження сільської місцевості;

Зважаючи на та, що з огляду на зростаючі вимоги, сільськогосподарська продукція та продукти харчування пропонуються на ринку з вказівками, які повідомляють чи мають повідомляти покупцям, що цю продукцію одержано органічними методами без застосування синтетичних хімікатів;

Зважаючи на те, що деякі країни-учасниці вже прийняли правила та Постанови щодо перевірки з метою застосування таких вказівок;

Зважаючи на те, що будова правил Співдружності щодо виробництва, етикетування та перевірки забезпечує захист органічного землеробства тим, що вони забезпечують умови чесної конкуренції між виробниками продукції, яка має на собі такі вказівки, та надає ринкові органічних продуктів більш виразну специфіку шляхом забезпечення прозорості всіх етапів виробництва та переробки, тим самим підвищуючи довіру до такої продукції в очах споживачів;

Зважаючи на те, що методи органічного виробництва утворюють специфічну форму виробництва на рівні окремого господарства; відповідно, зважаючи на те, що на етикетках виготовлених продуктів слід забезпечити наявність вказівок з посиланням на методи органічного виробництва, які б стосувалися й складників, які одержано такими методами;

Зважаючи на те, що, з метою втілення в життя відповідних домовленостей, слід передбачити гнучкі процедури, за допомогою яких можна було б виправляти, деталізувати чи додатково визначати певні технічні подробиці чи заходи з метою врахування набутого досвіду; зважаючи також на те, що цю Постанова протягом відповідного відрізку часу буде доповнено відповідними правилами, що стосуються розведення худоби;

Зважаючи на те, що в інтересах виробників та покупців продукції, яка має посилання на методи органічного виробництва, слід звести до мінімуму кількість сформульованих принципів, яких слід додержувати для того, щоб продукція мала право на нанесення таких вказівок;

Зважаючи на те, що методи органічного виробництва тягнуть за собою значні обмеження на використання мінеральних добрив та пестицидів, які погіршують стан навколишнього середовища, або можуть призводити до наявності залишків у сільськогосподарській продукції; з огляду на те, що в цьому контексті слід додержуватися практики, яку прийнято Співдружністю на час прийняття цієї Постанови згідно з кодексом добросовісної практики, якої дотримувалися в Співдружності на час прийняття цього Положення; та зважаючи на те, що в майбутньому слід запровадити принципи, що регулювали б видачу дозволу на таку продукцію, які могли б використовуватися за таких умов землеробства;

Зважаючи, окрім того, на те, що під органічним землеробством розуміється змінена практика обробки землі та обмежене використання несинтетичних добрив та кондиціонерів низької розчинності; та з огляду на те, що слід конкретно визначити практику та викласти умови використання деяких несинтетичних продуктів;

Зважаючи на те, що викладені процедури дають можливість, якщо виявиться необхідним, доповнити Додаток 1 більш конкретними Постановами, спрямованими на те, щоб уникнути присутності деяких залишків синтетичних хімікатів, що походять з джерел, відмінних від сільського господарства (забруднення навколишнього середовища), в продукції, яку одержано згаданими методами виробництва;

Зважаючи на те, що з метою забезпечити додержання правил виробництва, будь-які етапи виробництва та реалізації мають, як правило, піддаватися перевірці;

Зважаючи на те, що для всіх операторів, які виробляють, готують, імпортують чи збувають продукти, на яких є вказівки з посиланням на методи органічного виробництва, необхідно запровадити систему регулярних перевірок, яка б задовольняла мінімальні вимоги Співдружності та проводилася б визначеними контрольними інстанціями та/або затвердженими та підпорядкованими контрольними органами; зважаючи на необхідність положень для Співдружності стосовно вказівок на проведення перевірки на етикетках відповідної продукції,

ПРИЙНЯЛА ЦЮ ПОСТАНОВУ:

Обсяг застосування

qМ15

Стаття 1

  1. Ця Постанова стосується зазначених далі продуктів, якщо вони мають на собі (чи матимуть на собі) вказівки на метод органічного виробництва:
  • Не перероблені продукти сільськогосподарських культур; худоба та не перероблені продукти тваринництва тією мірою, якою принципи виробництва та спеціальні правила перевірки для них введено до Додатків І та ІІІ;
  • Перероблені продукти сільськогосподарських культур та продукти тваринництва, призначені для людського споживання, які готують з одного складника або більшої кількості складників рослинного та/або тваринного походження;
  • Корм, комбінований корм та кормові матеріали, що не підпадають під пункт (а) з моменту набуття чинності Постановою, згаданою в Пункті 3.
  1. Частково відступаючи від пункту 1, дозволяється, якщо в Додатку І не викладено детальних правил виробництва для певних порід тварин, застосовувати до таких порід та продукції з них правила щодо етикетування, наведені в Статті 5, та правила щодо перевірки, наведені в Статтях 8 та 9, окрім культивування водних організмів та продуктів такого ж походження. До моменту введення детальних правил виробництва застосовуються національні положення, а за їх відсутності – приватні стандарти, прийняті країнами-учасницями.
  2. Комісія зобов’язана, не пізніше 24 серпня 2001 року, запропонувати постанову згідно з порядком, наведеним у Статті 14, де було б передбачено вимоги до етикетування та до перевірки, а також запобіжні заходи для продукції, згаданої в пункті (1)(с), тією мірою, якою такі вимоги стосуються методу органічного виробництва.

До прийняття Постанови, зданої в першому абзаці цього пункту щодо продуктів, згаданих в пункті (1)(с), застосовуються національні положення, що відповідають законам Співдружності; за відсутності таких положень застосовуються приватні стандарти, які прийнято чи визнано країнами-учасницями.

qМ27

Стаття 2

Для цілей цієї Постанови, будь-який продукт вважається таким, що має вказівки на метод органічного виробництва, якщо в етикетці, рекламному матеріалі чи в торговельній документації такий продукт, його складники чи вихідний матеріал описуються так, що покупець має підстави вважати, що такий продукт, його складники чи вихідні матеріали було одержано згідно з правилами виробництва, наведеними в Статті 6. Зокрема, наведені далі терміни або їх звичайні похідні (на зразок “біо“, “еко” та ін.) або зменшені їх форми, разом або у сполученнях, мають вважатися вказівками, що вказують на метод органічного виробництва в межах Співдружності, та наводяться будь-якою мовою Співдружності, якщо тільки вони не застосовуються до сільськогосподарських продуктів у продуктах харчування або у кормах, або взагалі не мають відношення до такого методу виробництва:

  • іспанською: ecológico
  • датською: økologisk
  • німецькою: ökologisch, biologisch
  • грецькою: βιολογικó
  • англійською: organic
  • французькою: biologique
  • італійською: biologico
  • голландською: biologisch
  • португальською: biológico
  • фінською: luonnonmukainen
  • шведською: ekologisk

 

qМ15

Стаття 3

Ця Постанова застосовується без применшення інших положень Співдружності чи національних положень, що відповідають законам Співдружності, стосуються продуктів, згаданих у Статті 1, на зразок положень, що регулюють виробництво, підготовку, реалізацію, етикетування та перевірку, включаючи законодавство щодо продуктів харчування та годування худоби.

 

qВ

Визначення

Стаття 4

Для цілей цієї Постанови:

  1. “етикетування” означає будь-які слова, подробиці, товарні знаки, фірмові назви, графічні зображення чи символи на будь-якій упаковці, документові, повідомленні, етикетці, дошці чи кільці, які супроводжують чи які посилаються на продукт, визначений в Статті 1;

qМ10

  1. “виробництво” означає роботи що виконуються на сільськогосподарському підприємстві, що займається виробництвом, пакуванням та що вперше наносить етикетку на сільськогосподарські продукти, що виробляються таким підприємством, позначаючи їх як продукцію органічного виробництва;

qМ15

  1. “підготовка” означає операції консервації та/або переробки сільськогосподарських продуктів (включаючи забій худоби та надання продукції тваринництва), а також упаковку та/або зміни в етикетуванні, які вказують на метод органічного виробництва свіжих, консервованих та/або перероблених продуктів;

 

qВ

  1. “реалізація” означає утримання чи демонстрацію для продажу, пропонування для продажу, продаж, доставку чи вихід на ринок в будь-якій іншій формі;
  2. “оператор” означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, яка виробляє, готує чи імпортує з будь-якої третьої країни, з метою подальшої реалізації, продукти, згадані в Статті 1, або фізичні чи юридичні особи, які торгують такими продуктами на ринках;

qМ10

  1. “складники” означає речовини, включаючи й добавки, що використовуються для підготовки продукції, зазначеної в Статті 1(1)(b), визначеної в Статті 6(4) Директиви 79/112/ЕЕС стосовно зближення законів країн-учасниць щодо етикетування, представлення та реклами продуктів харчування для продажу кінцевому споживачеві;

qВ

  1. “продукти для захисту рослин” означає продукти, визначені в Статті 2(1) Директиви Ради 79/117/ЕЕС від 21 грудня 1978 року, яка забороняла пропозицію на ринку та використання продуктів для захисту рослин, що містять певні активні речовини(1), з останнім виправленням її Директивою 89/365/ЕЕС(2);
  2. “миючі засоби” означає речовини та препарати в межах значення цього терміну в Директиві Ради 73/404/ЕЕС від 22 листопада 1973 року стосовно зближення законів країн-учасниць щодо миючих засобів(3), з останнім виправленням її Директивою 86/94/ЕЕС(4), якщо такі засоби мають намір використовувати для миття певних продуктів, згаданих в Статті 1(1)(а).

qМ10

  1. “фасовані продукти харчування” означають будь-яку окрему позицію, визначену в Статті 1(3)(b) Директиви 79/112/ЕЕС;
  2. “перелік складників” означає перелік складників, згаданий в Статті 6 Директиви 79/112/ЕЕС;

qМ15

  1. “продукція тваринництва” означає продукцію домашніх чи одомашнених сухопутних тварин (включаючи й комах) та водних тварин, яких вирощують в прісній, солоній або солонуватій воді. Не вважається органічною продукція, одержана внаслідок полювання на диких тварин чи одержана від рибальства.
  2. “генетично модифікований організм” (ГМО) означає будь-який організм, визначений в Статті 2 Директиви Ради 90/220/ЕЕС від 23 квітня 1990 року стосовно виваженого випуску в навколишнє середовище генетично змінених організмів(5);
  3. “похідний ГМО” означає будь-яку речовину, яку або вироблено з ГМО, або вироблено ГМО, але яка не містить ГМО;
  4. “використання ГМО та похідних ГМО” означає їхнє використання у вигляді продуктів харчування, складників їжі (включаючи добавки та ароматизатори), засобів переробки (включаючи розчинники для екстракції), кормів, комбінованих кормів, кормових матеріалів, харчових добавок, технологічних добавок до кормів, певних продуктів, що використовуються у годуванні тварин (згідно з Директивою 82/471/ЕЕС)(6); матеріали для захисту рослин, препарати для ветеринарної медицини, добрива, кондиціонери для грунту, насіння, матеріали для віновлення вегетації рослин і домашніх тварин
  5. “ветеринарні медичні продукти” означає продукти, визначені в Статті 1(2 Директиви Ради 65/65/ЕЕС від 26 січня 1965 року стосовно зближення законодавчих положень, постанов чи адміністративних акцій, що стосуються медичних продуктів(7);
  6. “гомеопатичні ветеринарні медичні продукти” означає продукти, визначені в Статті 1(1) Директиви Ради 92/74/ЕЕС від 22 вересня 1992 року, яка розширяє обсяг застосування Директиви 81/851/ЕЕС стосовно зближення законодавчих положень, постанов чи адміністративних акцій, що стосуються медичних продуктів, та формулює додаткові положення стосовно гомеопатичних ветеринарних медичних продуктів(1);
  7. “корми” означає продукти, визначені в Статті 2(а) Директиви Ради 79/373/ЕЕС від 2 квітня 1979 року щодо реалізації комбінованих кормів(2);
  8. “кормові матеріали” означає продукти, визначені в Статті 2(а) Директиви Ради 96/25/ЕС від 29 квітня 1996 року щодо обороту кормових матеріалів; ця Директива виправляла Директиви 70/524/ЕЕС, 74/63/ЕЕС, 82/471/ЕЕС та 93/74/ЕС, та скасовувала Директиву 77/101/ЕЕС(3);
  9. “комбіновані корми” означає продукти, визначені в Статті 2(b) Директиви 79/373/ЕЕС;
  10. “харчові добавки” означає продукти, визначені Статтею 2(а) Директиви Ради 70/524/ЕЕС від 23 листопада 1970 року стосовно добавок до кормів (4);
  11. “певні продукти, що використовуються для годування тварин” означає поживні речовини в межах обсягу застосування Директиви Ради 82/471/ЕЕС від 30 червня 1982 року стосовно певних продуктів, що використовуються для годування тварин;
  12. “підрозділ/господарство/тваринницька ферма органічного виробництва” означає підрозділ/господарство/тваринницьку ферму, що виконують положення цієї Постанови;
  13. “корми/кормові матеріали, що виробляються методами органічного виробництва” означає корми/кормові матеріали, що виробляються згідно з правилами виробництва, наведеними в Статті 6;
  14. “корми/кормові матеріали на етапі конверсії” означає корми/кормові матеріали, що виробляються згідно з правилами, викладеними в Статті 6, за винятком етапу конверсії, де такі правила застосовуються принаймні рік до збору врожаю;
  15. “умовні корми/кормові матеріали” означає корми/кормові матеріали, які не підпадають під категорії, згадані в пунктах 23 та 24.

 

 qВ

Етикетування

Стаття 5

  1. Етикетування та реклама будь-якого продукту, визначеного в Статті 1(1)(а), можуть посилатися на методи органічного виробництва лише якщо:
  • такі вказівки чітко показують, що вони стосуються методу сільськогосподарського виробництва;
  • такий продукт виготовлено згідно з правилами, викладеними в uМ10 Статті 6 t або імпортовано з третьої країни згідно з домовленостями, наведеними в Статті 11;
  • Такий продукт було виготовлено чи імпортовано будь-яким оператором, який підпадає під заходи контролю, викладені в Статтях 8 та 9;

qМ10

  • У випадку продуктів, які підготовлено після 1 січня 1997 року, етикетування має зазначати назву та/або кодове позначення контрольної інстанції чи органу, яким підкоряється такий оператор. Рішення про згадане посилання на назву та/або кодове позначення приймають країни-учасниці, про що вони зобов’язані відповідним чином повідомити Співдружність.
  1. Етикетування та реклама будь-якого продукту, визначеного в Статті 1(1)(b), можуть містити вказівки на методи органічного виробництва в торговому найменування товару лише якщо:
  • Принаймні 95% складників сільськогосподарського походження такого продукту є продуктами, одержаними згідно з правилами, викладеними в Статті 6, або є похідними таких продуктів, або якщо їх імпортовано з третіх країн згідно з домовленостями, викладеними в Статті 11;
  • Решту складників сільськогосподарського походження такого продукту включено до Додатка VI, Розділ “С”, або тимчасово дозволено країнами-учасницями згідно з будь-якими заходами з впровадження, які приймають, за необхідності, згідно з пунктом 7;
  • Продукт містить лише речовини, перелічені в Додатку VI, Розділ “А”, як складники не сільськогосподарського походження;
  • Продукт або його складники сільськогосподарського походження, згадані в підпункті (а), не піддавалися обробці з застосуванням речовин, не включених до Додатка VI, Розділ “В”;
  • Продукт або його складники не піддавалися обробці з застосуванням іонізуючого випромінювання;
  • Продукт підготовлено або імпортовано оператором, на якого поширюються заходи контролю, викладені в Статтях 8 та 9;
  • У випадку продуктів, які підготовлено після 1 січня 1997 року, етикетування має зазначати назву та/або кодове позначення контрольної інстанції чи органу, яким підкоряється такий оператор. Рішення про згадане посилання на назву та/або кодове позначення приймають країни-учасниці, про що вони зобов’язані відповідним чином повідомити Співдружність.

У вказівках на методи органічного виробництва слід чітко зазначати, що вказівки стосуються методу сільськогосподарського виробництва; вони мають супроводжуватися посиланням на відповідні складники сільськогосподарського походження, якщо тільки таке посилання не наведене чітко в переліку складників;

qМ15

  • Продукт виготовлено без використання генетично змінених організмів та/або будь-яких продуктів, які є похідними від таких організмів.

3а. uА2 Частково відступаючи від пунктів 1 – 3, до 1 липня 2006 року дозволяється на етикетці та у рекламі продуктів, що не відповідають вимогам цієї Постанови, використовувати торгові марки з вказівками, згаданими в Статті 2, за умови, що:

  • Заяву на реєстрацію товарного знаку було подано не пізніше 22 липня 1991 року (якщо не застосовуються наведений далі підпункт), і він відповідає Першій Директиві Ради 89/104/ЕЕС від 21 грудня 1988 року стосовно зближення законів країн-учасниць щодо товарних знаків(1), та
  • Товарний знак вже відтворено з чіткою, легко розбірливою вказівкою на те, що продукцію вироблено не у відповідності до методу органічного виробництва, що вимагається цією Постановою.

Датою заяви, згаданої в першому абзаці першого підпункту, є 1 січня 1995 року для Фінляндії, Австрії та Швеції, та 1 травня 2004 року для Чеської Республіки, Естонії, Кіпру, Латвії, Угорщини, Мальти, Польщі, Словенії та Словакії t

qМ10

  1. Складники сільськогосподарського походження можуть включатися до Додатка VI, Розділ “С” лише тоді, коли доведено, що такі складники мають сільськогосподарське походження та не виробляються в достатній кількості в Співдружності згідно з правилами, викладеними в Статті 6, або

 

qМ10

 не можуть імпортуватися з третіх країн згідно з правилами, викладеними в Статті 11.

qМ15

  1. Зернові продукти, що мають етикету або рекламу згідно з пунктами 1 або 3, можуть містити вказівки з посиланням на етап конверсії до органічного виробництва, за умови, що:

qМ10

  • Вимоги, згадані в пункті 1 або пункті 3 відповідно, повністю задовольняються, за винятком вимог, що стосуються тривалості періоду конверсії, згаданого в пункті 1 Додатка 1;
  • Витримано період конверсії принаймні у 12 місяців перед збиранням врожаю;
  • Згадані вказівки не вводять покупця продукту в оману щодо відмінності від тих продуктів, які задовольняють всі вимоги пунктів 1 або 3. Після 1 січня 1996 року такі вказівки мусять наводитися у формі слів “продукт на етапі переходу до органічного землеробства”, і мають не вирізнятися кольором, розміром та типом шрифту від торговельного найменування продукту; в цих вказівках слова “органічне землеробство” не мають вирізнятися у порівнянні зі словами “продукт на перехідному етапі до”;

qМ15

  • Продукт містить лише один зерновий складник сільськогосподарського походження;

qМ10

  • У випадку продуктів, які підготовлено після 1 січня 1997 року, на етикетці мають зазначати назву та/або кодове позначення контрольної інстанції чи органу, яким підлягає такий оператор. Рішення про згадане посилання на назву та/або кодове позначення приймають країни-учасниці, про що вони зобов’язані відповідним чином повідомити Співдружність;

qМ15

  • Продукт було виготовлено без використання генетично змінених організмів та/або будь-яких продуктів, що є похідними від таких організмів.

qМ10

       5а. Без применшення положень пункту 3, етикетки та реклама будь-якого продукту, згаданого в Статті 1(1)(b), можуть мати вказівки на методи органічного виробництва лише якщо:

  • Принаймні 70% складників сільськогосподарського походження такого продукту є продуктами, одержаними згідно з правилами, викладеними в Статті 6, або є похідними таких продуктів, або такі продукти імпортовано з третіх країн згідно з домовленостями, викладеними в Статті 11;
  • Решту складників сільськогосподарського походження такого продукту включено до Додатка VI, Розділ “С”, або тимчасово дозволено країнами-учасницями згідно з будь-якими заходами з впровадження, які приймають за необхідності згідно з пунктом 7;
  • Вказівки з посиланням на методи органічного виробництва з’являються в переліку складників і лише у чіткому зв'язку зі складниками, які одержано згідно з правилами, викладеними в Статті 6, або імпортовано з третіх країн згідно з домовленостями, викладеними в Статті 11; такі вказівки мають з’являтися того ж кольору, розміру та тим же шрифтом, що й інші вказівки в переліку складників. Такі вказівки також мають з’являтися у вигляді окремого висловлювання у тому ж візуальному полі, що й торговельне найменування, з наведенням відсотка складників сільськогосподарського походження, чи похідних від них, які одержано згідно з правилами, викладеними в Статті 6, або які є похідними від таких продуктів, або імпортуються з третіх країн згідно з домовленостями, викладеними в Статті 11. Згадане висловлювання має не відрізнятися кольором, розміром та шрифтом від торговельного найменування продукту. Висловлювання має робитися за наступною формою: “Х% сільськогосподарських складників було виготовлено згідно з правилами органічного виробництва”;

 

qМ10

  • Продукт містить лише речовини, перелічені в Додатку VI, Розділ “А”, як складники не сільськогосподарського походження;
  • Продукт або його складники сільськогосподарського походження, згадані в підпункті (а), не піддавалися обробці з застосуванням речовин, не включених до Додатка VI, Розділ В;
  • Продукт або його складники не піддавалися обробці з застосуванням іонізуючого випромінювання;
  • Продукт підготовлено або імпортовано оператором, на якого поширюються заходи контролю, викладені в Статтях 8 та 9;
  • У випадку продуктів, які підготовлено після 1 січня 1997 року, на етикетці мають зазначати назву та/або кодове позначення контрольної інстанції чи органу, яким підкоряється оператор, який виконав останню операцію виробництва чи підготовки. Рішення про згадане посилання на назву та/або кодове позначення приймають країни-учасниці, про що вони зобов’язані відповідним чином повідомити Співдружність.

qМ15

  • Продукт виготовлено без використання генетично змінених організмів та/або будь-яких продуктів, які є похідними від таких організмів.

qМ10

  1. Під час перехідного періоду, який закінчується 31 грудня 1997 року, в етикетуванні та рекламі будь-якого продукту, загаданого в Статті 1(1)(b), який частково виготовлено зі складників, що не відповідають вимогам пункту 3(а), можна посилатися на методи органічного виробництва, за умови, що:
  • Принаймні 50% складників сільськогосподарського походження такого продукту задовольняють вимоги, згадані в пункті 3(а);
  • Продукт задовольняє вимоги, загадані в пункті 3(с), (d), (e) та (f);
  • Вказівки, що стосуються методів органічного виробництва:
    • З’являються лише в переліку складників згідно з Директивою 79/112/ЕЕС, з останнім виправленням її Директивою 89/395/ЕЕС;
    • Чітко посилаються лише на ті складники, які одержано згідно з правилами, викладеними в Статті 6, або згідно з домовленостями, викладеними в Статті 11;
  • складники та їх відносні рівні наводяться у порядку зменшення ваги в переліку складників;
  • Вказівки в переліку складників зроблено тим же кольором, розміром та шрифтом.

qВ

  1. Детальні правила щодо впровадження цієї Статті можна встановити згідно з порядком, викладеним в Статті 14.

qМ10

  1. Обмежувальні переліки речовин та продуктів, згаданих у пунктах 3(b), (c) та (d), та у пункті 5а (b), (d) та (е), мають визначатися Додатком VI, Розділи А, В та С згідно з порядком, викладеним в Статті 14.

qВ

Можна визначити умови використання та вимоги до складу таких складників.

Якщо будь-яка країна-учасниця вважає, що будь-який продукт слід додати до згаданих вище переліків або вважає, що такі переліки слід виправити, вона має забезпечити офіційну відправку документальних матеріалів, з наведенням підстав для включення чи виправлення, іншим країнам-учасницям та Комісії, яка передасть такі матеріали Комітетові, згаданому в Статті 14.

qМ10

  1. Для обчислення відсотків, згаданих в пунктах 3 та 6, застосовуються правила, передбачені Статтями 6 та 7 Директиви 79/112/ЕЕС.

qМ10

  1. В будь-якому продукті, заданому в Статті 1(1), пункти (а) та (b), будь-який складник, одержаний згідно з правилами, викладеними в Статті 6, не може бути наявним одночасно з таким же складником, одержаним не у відповідності до згаданих правил.

    qМ10

  1. До 1 січня 1999 року Комісія має переглянути положення цієї Статті та Статті 10, та надати відповідні пропозиції щодо їх перегляду.

qВ

Правила виробництва

qМ10

Стаття 6

qМ15

  1. Метод органічного виробництва означає, що для виробництва продукції, згаданої в Статті 1(1)(а), відмінної від насіння та матеріалу для вегетативного розмноження:

       (a) Мають задовольнятися вимоги принаймні Додатка І та детальні правила, пов’язані з таким методом, якщо він застосовується;

  • Лише продукти, що складаються з речовин, згаданих в Додатку І або перелічених в Додатку ІІ, можуть використовуватися як продукти захисту рослин, мінеральні добрива, кондиціонери ґрунту, корми, кормові матеріали, комбіновані корми, харчові добавки, речовини, що використовуються у годуванні тварин згідно з Директивою 82/471/ЕЕС, продукти для чищення та дезинфекції приміщень та споруд для утримання худоби, продукти для боротьби зі шкідниками та хворобами в приміщеннях та спорудах для утримання худоби, або з іншою метою, якщо цю мету визначено в Додатку ІІ стосовно певних продуктів. Такі продукти можуть використовуватися лише за конкретних умов, викладених в Додатках І та ІІ, тією мірою, якою відповідне використання дозволено в загальному сільському господарстві зацікавлених країн-учасниць згідно з відповідними положеннями Співдружності чи національними положеннями, що відповідають законам Співдружності;
  • Використовується лише насіння та матеріал для вегетативного розмноження, виготовлені методом органічного виробництва, згаданим в пункті 2;
  • Забороняється використання генетично модифікованих організмів та похідних від них продуктів, за винятком ветеринарних медичних продуктів.
  1. Метод органічного виробництва означає, що материнську рослину для насіння та батьківську рослину (батьківські рослини) матеріалу для вегетативного розмноження було вирощено:

(a) Без використання генетично модифікованих організмів та/або продуктів, похідних від   таких організмів;

(b) Згідно з підпунктами (а) та (b) пункту 1 принаймні протягом одного покоління або (у     випадку багаторічних культури) протягом двох вегетаційних періодів.

qМ10

  1. (а) Частково відступаючи від пункту 1(с), дозволяється (протягом перехідного періоду, який закінчується uМ15 31 грудня 2003 рокуt та за умови затвердження відповідним органом країни-учасниці) насіння та матеріал для вегетативного розмноження, які одержано не методом органічного виробництва, використовувати тією мірою, якою користувачі такого розмножувального матеріалу зможуть переконати контрольну інстанцію або контрольний орган країни-учасниці в тому, що вони не в змозі дістати на ринку розмножувальний матеріал для відповідної культури рослин, що розглядаються, який би відповідав вимогам пункту 2. В такому випадку має використовуватися розмножувальний матеріал, який не оброблено продуктами, що не входять до Додатку ІІ, Розділ В, якщо такий матеріал є на ринку Співдружності. Країни-учасниці мають інформувати інші країни-учасниці про будь-які дозволи, надані на підставі цього пункту.

             (b) Порядок, наведений в Статті 14, має застосовуватися для прийняття рішення щодо:

  • Запровадження до uМ15 31 грудня 2003 рокуt обмежень щодо перехідного заходу, згаданого в підпункті (а), стосовно деяких видів та/або типів розмножувального матеріалу та/або відсутності обробки хімікатами;
  • Підтримки після uМ15 31 грудня 2003 рокуt часткового відступу від передбаченого в підпункті (а), стосовно деяких видів та/або типів розмножувального матеріалу у відношенні до Співдружності в цілому або певних її частин;
  • Запровадження регламенту та критеріїв стосовно часткового відступу від згаданого в підпункті (а), та інформації про таке, яка має надаватися зацікавленим професійним організаціям, іншим країнам-учасницям та Комісії.
  1. До uМ15 31 грудня 2002 рокуt Комісія зобов’язана переглянути положення цієї Статті, зокрема, пункту 1(с) та пункту 2, та надати відповідні пропозиції з метою їх розгляду.

 

Стаття 6а

  1. Для цілей цієї Статті термін “розсада” означає розсаду взагалі, призначену для висаджування з метою вирощування такої рослини.
  2. Метод органічного виробництва означає, що коли виробники користуються розсадою, вона має вироблятися згідно зі Статтею 6.
  3. Частково відступаючи від пункту 2, дозволяється використовувати розсаду, яку одержують не методами органічного виробництва, протягом перехідного періоду, який закінчується 31 грудня 1997 року, за умови додержання наступних умов:

(a) Компетентна інстанція країни-учасниці дозволила таке використання після того, як користувач чи користувачі такого матеріалу продемонстрували та переконали контрольну інстанцію чи контрольний орган країни-учасниці, що вони не в змозі одержати на ринку Співдружності відповідний сорт культури, що розглядається;

(b)  Розсаду з моменту висаджування насіння не обробляли жодними продуктами, відмінними від перелічених у Додатку ІІ, Розділ “А” та “В”;

(c) Розсада надходить від виробника, який запровадив систему контролю, що відповідає домовленостям, викладеним в Статті 9, та погодився застосувати обмеження, згадані в підпункті (b); це положення набуває чинності з 1 січня 1996 року;

(d)  Після планування розсада має оброблятися згідно з положеннями Статті 6(1)(а) та (b) на протязі принаймні шести тижнів перед збором врожаю;

(e) Етикетки будь-якого продукту, що містить складники, одержані від такої розсади, не може містити вказівки, згадані в Статті 10;

(f)  Не применшуючи жодних обмежень, що випливають з порядку, згаданого в пункті 4, будь-який дозвіл, наданий на підставі цього пункту, має відкликатися одразу ж після зникнення дефіциту, і має втрачати силу щонайпізніше 31 грудня 1997 року.

  1. (а) Якщо було видано дозвіл, загаданий в пункті 3, країна-учасниця зобов’язана негайно повідомити іншій країні-учасниці та Комісії наступну інформацію:

 ― дату дозволу;

― найменування відповідного сорту та породи;

― Необхідні кількості та обґрунтування таких кількостей;

― Очікуваний термін дефіциту;

― Будь-яку іншу інформацію на запит Комісії або країн-учасниць.

     (b) Якщо інформація, яку надає країна-учасниця або Комісія тій країні-учасниці, яка надала дозвіл, доводить, що відповідний сорт наявний на термін згаданого дефіциту, країна-учасниця зобов’язана розглянути питання відкликання дозволу чи зменшення терміну його чинності, а також зобов’язана інформувати Комісію та інші країни-учасниці про вжиті нею заходи протягом 10 днів з моменту одержання згаданої інформації.

     (c) На вимогу країни-учасниці або за ініціативою Комісії, питання передається на розгляд Комітету, згаданого в Статті 14. Можливе прийняття рішення (згідно з порядком, викладеним в Статті 14) про відкликання дозволу або про виправлення терміну його чинності.

qВ

Стаття 7

qМ15

  1. Продукти, дозвіл на які не одержано на дату прийняття цієї Постанови для мети, наведеної в Статті 6(1)(b), можуть включатися до Додатка ІІ, за умови задоволення наступних вимог:

     (a)   Якщо вони використовуються з метою боротьби з шкідниками чи хворобами рослин, або для чищення та дезинфекції приміщень та споруд для худоби:

  • Вони є необхідними для боротьби зі шкідливим організмом чи конкретною хворобою, для яких не існує інших біологічних, культурних, фізичних чи розмножувальних альтернатив, та
  • Умови їхнього використання виключають будь-який безпосередній контакт з насінням, зерновою культурою, продуктами зернової культури чи з худобою або продуктами тваринництва; однак, у випадку багаторічних культур, безпосередній контакт може мати місце, але лише за межами вегетативного сезону їстівних частин (плодів), за умови, що таке застосування не викликає опосередковано появи залишків такого продукту в їстівних частинах, та
  • Їхнє використання не призводить до неприйнятних наслідків для навколишнього середовища, не забруднює його і не сприяє таким наслідкам чи забрудненню;

     (b)   Якщо вони використовуються для удобрювання чи поліпшення ґрунту:

  • Вони є необхідними для виконання конкретних вимог щодо живлення культур або конкретних цілей поліпшення ґрунту, які не можна задовольнити практичними методами, рекомендованими в Додатку І, та
  • Їхнє використання не призводить до неприйнятних наслідків для навколишнього середовища, не забруднює його і не сприяє таким наслідкам чи забрудненню;

qМ10

       1а. Умови, передбачені  у пункті 1, не повинні застосовуватися  щодо продукції, яка була у широкому використанні  до прийняття  цього правила згідно з наказами щодо органічного тваринництва, яких дотримується Спільнота. 

qМ15

1b. Що стосується мінералів та мікроелементів, які використовуються у годуванні   тварин, то додаткові джерела таких продуктів можна включити до Додатка ІІ, за умови, що вони мають природне походження або, за відсутності природного, синтетичне походження в тій самій формі, що й природні продукти.

 

 qВ

  1. За необхідності, для будь-якого продукту, включеного до Додатка ІІ, можна вказати  наступне:
  • Детальний опис продукту;
  • Умови його застосування, вимоги до складу та/або розчинності, враховуючи, зокрема, необхідність забезпечити для таких продуктів мінімальну наявність залишків у їстівних частинах культури та у продуктах їстівних культур, а також мінімальний вплив на навколишнє середовище;
  • Конкретні вимоги до етикетування для продуктів, згаданих у Статті І, якщо такі продукти одержують за допомогою певних продуктів, наведених у Додатку ІІ.
  1. Виправлення Додатка ІІ стосовно включення або виключення продуктів, загаданих в пункті 1 або включення чи виправлення специфікацій, згаданих в пункті 2 мають прийматися Комісією згідно з порядком, викладеним у Статті 14.
  2. Якщо будь-яка країна-учасниця вважає, що будь-який продукт слід додатково внести до Додатка ІІ, або вважає, що Додаток ІІ слід виправити, така країна має забезпечити офіційну відправку документальних матеріалів, з наведенням підстав для включення чи виправлення, іншим країнам-учасницям та Комісії, яка передасть такі матеріали Комітетові, згаданому в Статті 14.
Система контролю

      Стаття 8

  1. Будь-який оператор, який виробляє, готує чи імпортує з будь-якої третьої країни продукти, визначені в Статті 1, для цілей реалізації, зобов’язаний:

(a) Повідомити про таку діяльність компетентну інстанцію країни-учасниці, в якій провадиться така діяльність; згадане повідомлення має містити інформацію, визначену в Додатку IV;

(b) Включити своє підприємство до системи контролю, загаданої в Статті 9;

  1. Країни-учасниці мають визначити інстанцію чи орган для прийняття згаданих повідомлень.

Країни-учасниці можуть забезпечити передачу будь-якої додаткової інформації, яку вони вважають необхідною для дієвого контролю за відповідними операторами.

  1. Компетентна інстанція забезпечує надання зацікавленим сторонам найменувань та адрес операторів, на яких поширюється система контролю.

 

Стаття 9

qМ27

  1. Країни-учасниці організовують систему контролю, якою керуватиме одна призначена компетентна інстанція, або кілька таких інстанцій, та/або затвердженими приватними органами, юрисдикція яких поширюватиметься на операторів, згаданих у Статті 8(1).

 qВ

  1. Країни-учасниці вживають необхідних заходів для забезпечення того, щоб оператор, який відповідає умовам цієї Постанови та сплачує свою частину інспекційних витрат, мав доступ до системи контролю.
  2. Діяльність системи контролю має полягати принаймні в застосуванні попереджувальних та інспекційних заходів, визначених в Додатку ІІІ.
  3. З метою застосування системи контролю, якою керує приватний орган, країни-учасниці мають призначити інстанцію, відповідальну за затвердження таких органів та контроль над ними.
  4. Під час затвердження приватного контрольного органу слід враховувати наступне:
  • Стандартний порядок контролю, якого слід додержуватися, та який має включати в себе детальний опис контрольних заходів та попереджувальних заходів, які такий орган зобов’язується встановлювати для тих операторів, на яких такий контроль поширюється;
  • Покарання, які згаданий орган має намір застосовувати у випадку виявлення uМ10 будь-яких невідповідностей та/або порушеньt;
  • Наявність відповідних ресурсів у формі кваліфікованого персоналу, адміністративних та технічних засобів, досвіду контролю та достовірності;
  • Об’єктивності органу контролю щодо операторів, які підпадають під його перевірку;
  1. Після затвердження органу контролю компетентна інстанція зобов’язана:
  • Забезпечити об’єктивність перевірок, які проводить контрольний орган;
  • Перевіряти дієвість її перевірок;
  • Володіти інформацією щодо uМ10 виявлених невідповідностей та/або порушеньt та призначених покарань;
  • Відкликати затвердження органу контролю, якщо він не відповідатиме вимогам, згаданим в пунктах (а) та (b), або більше не відповідатиме критеріям, зазначеним в пункті 5, або не задовольняє вимоги, uМ10 сформульовані в пунктах 7, 8, 9 та 11.t

qМ10

6а. Не пізніше 1 січня 1996 року країни-учасниці присвоюють кодове позначення кожному контрольному органові або інстанції, яких затверджують або призначають згідно з положеннями цієї Статті. Вони зобов’язані повідомити це іншим країнам-учасницям та Комісії; Комісія публікує кодові позначення в переліку, згаданому в останньому підпункті Статті 15.

qВ

  1. Контрольна інстанція та затверджені контрольні органи, згадані в пункті 1, зобов’язані:
  • Забезпечити застосування до суб’єктів, що підпадають під перевірку, принаймні тих контрольних заходів та попереджувальних дій, які наведено в Додатку ІІІ;
  • Не розголошувати інформацію та дані, що вони їх одержать під час своєї контрольної діяльності, особам, відмінних від осіб, які відповідають за суб’єкт, який проходить перевірку, та відмінним від компетентних державних органів. uМ27 Однак, на вимогу, яку належним чином обґрунтовано необхідністю гарантувати виробництво продуктів згідно з цією Постановою, вони зобов’язані обмінюватися з іншими контрольними інстанціями або затвердженими контрольними органами відповідною інформацією за наслідками своєї перевірки. Вони також мають право обмінюватися наведеною вище інформацією за власною ініціативою. t
  1. Затверджені контрольні органи зобов’язані:
  • Надати компетентній інстанції для цілей перевірки доступ до своїх офісів та об’єктів разом з будь-якою інформацією та допомогою, які видадуться компетентній інстанції необхідними для виконання нею зобов’язань згідно з цією Постановою;
  • Надсилати компетентній інстанції країни-учасниці не пізніше 31 січня кожного року перелік операторів, які мали перевірятися такою інстанцією до 31 грудня попереднього року, та надавати згаданій інстанції стислий щорічний звіт.
  1. Контрольна інстанція або контрольний орган, згадані в пункті 1, зобов’язані:

qМ27

  • Забезпечити, щоб, у випадку виявлення будь-яких порушень стосовно впровадження Статей 5 або 6, чи положень, згаданих в Статтях 3 та 4 Постанови Комісії (ЕС) №223/2003 від 5 лютого 2003 року стосовно вимог етикетування, пов’язаних з методом органічного виробництва для кормів, комбінованих кормів та кормових матеріалів(1), або заходів, згаданих в Додатку ІІІ, вказівки, передбачені Статтею 2, з посиланням на метод органічного виробництва, видалялися з всієї партії чи серії серійного виробництва, яких стосується виявлене порушення;

qВ

  • У випадку явного порушення або порушення з тривалими наслідками, заборонити відповідному операторові реалізацію продуктів з посиланнями на метод органічного виробництва протягом терміну, який погоджується компетентною інстанцією країни-учасниці.
  1. Згідно з порядком, наведеним в Статті 14, можна прийняти наступне:
  • Детальні правила стосовно вимог, визначених в абзаці 5, та заходів, перелічених в параграфі 6;
  • Заходи щодо впровадження стосовно положень пункту 9.

qМ10

  1. Починаючи з 1 січня 1998 року та не применшуючи положення пунктів 5 та 6, затверджені контрольні органи мають відповідати вимогам, викладеним в умовах стандарту EN45011 від uМ15 -------------t.

qМ15

  1. (а) Стосовно виробництва м’яса худоби країни-учасниці мають забезпечити, без применшення положень Додатка ІІІ, щоб перевірки, пов’язані з усіма етапами виробництва, забою, розрізання та будь-якою іншою підготовкою, аж до продажу споживачеві, забезпечували (настільки, наскільки це можливо практично) відстеження продуктів тваринництва у ланцюжку вирощування, переробки та інших підготовчих ланцюжків, починаючи від підрозділу вирощування худоби до підрозділу остаточного пакування та/або етикетування. Вони зобов’язані інформувати Комісію разом зі звітом, згаданим в Статті 15, про контроль за вжитими заходами та їхнім виконанням.

       (b)   для інших продуктів тваринництва, відмінних від м'яса, додаткові положення щодо забезпечення (настільки, наскільки це можливо) відстеження викладено в Додатку ІІІ.

       (с)   в будь-якому випадку заходи, вжиті згідно зі Статтею 9, мають забезпечити одержання споживачами гарантії того, що продукти виготовлено у відповідності до цієї Постанови.

qВ

Вказівки на те, що продукти включено до схеми контролю

Стаття 10

qМ10

  1. Вказівки та/або логотип, зображені в Додатку V, які вказують на включення продукції до конкретної схеми контролю, можуть з’являтися на етикетці продуктів, згаданих в Статті 1, лише якщо такі продукти:
    • Задовольняють вимогам статті 5(1) або (3);

qМ27

  • Було перевірено системою контролю, згаданою в Статті 9, на всіх етапах процесу виробництва та підготовки, або, у випадку імпортованих продуктів, до них застосовувалися рівноцінні заходи; у випадку продуктів, імпортованих згідно зі Статтею 11(6), впровадження системи контролю має відповідати вимогам, рівноцінним тим, які передбачено Статтею 9 та, зокрема, її пунктом 4;
  • Продаються безпосередньо виробником чи тим, хто їх готував, кінцевому споживачеві у запечатаній упаковці, або пропонуються на ринку у вигляді фасованих харчових продуктів; у випадку безпосереднього продажу виробником чи тим, хто готує їх, кінцевому споживачеві, запечатана упаковка не вимагається, якщо етикетування дозволяє чітко та однозначно визначити такий продукт.
  • Вказують у маркуванні найменування та/або назву компанії виробника, того, хто готує, чи постачальника разом з найменуванням чи кодом контрольної інстанції або контрольного органу, а будь-які вказівки, що вимагаються згідно з положеннями постанови щодо маркування харчових продуктів, відповідають законодавству Співдружності.

qВ

  1. На етикетці або у рекламному матеріалі не можуть стояти твердження, які дозволяють покупцеві гадати, що позначення, показані в Додатку V, становлять собою гарантію найвищою органолептичної, харчової чи корисної для здоров’я якості.
  2. Контрольна інстанція та контрольні органи, згадані в Статті 9(1), зобов’язані:
  • Забезпечити видалення позначення, показаного в Додатку V, з усієї партії чи серії, якої стосується згадане порушення у випадку виявлення невідповідності uМ10 згідно зі Статтями 5 та 6 t чи вжиття заходів, згаданих в Додатку ІІІ;
  • У випадку виявлення явного порушення чи порушення з тривалими наслідками, позбавити відповідного оператора права використовувати позначення, показане в Додатку V на термін, погоджений компетентною інстанцією країни-учасниці.
    1. Правила видалення позначення, показаного в Додатку V у випадку виявлення певних порушень Статей 5, 6 та 7, чи вимог та заходів Додатка ІІІ, можуть прийматися згідно з порядком, наведеним в Статті 14.

qМ10

Загальні заходи правозастосування

Стаття 10 а

  1. Якщо будь-яка країна-учасниця виявляє невідповідності чи порушення у застосуванні цієї Постанови в будь-якому продукті, що надходить з іншої країни-учасниці та має позначення, згадані в Статті 2 та/або в Додатку V, така країна зобов’язана повідомити про це ту країну-учасницю, яка призначила контрольну інстанцію чи затвердила контрольний орган та Комісію.
  2. Країни-учасниці вживають будь-яких заходів та дій, що вимагаються для припинення шахрайського використання вказівок, згаданих в Статті 2 та/або в Додатку V.

qВ

Імпорт з третіх країн

Стаття 11

  1. Не применшуючи вимог Статті 5, продукти, визначені в Статті 1, якщо вони імпортуються з третіх країн, можуть продаватися та купуватися лише якщо:
    • Вони походять з третьої країни, що стоїть у списку, який має складатися рішенням Комісії згідно з порядком, викладеним у Статті 14, та виробляються у регіоні чи на підприємстві, які перевіряються контрольним органом, визначеним, відповідно, у рішенні, що стосується такої третьої країни, яка розглядається;
    • Компетентна інстанція чи орган в третій країні видали свідоцтво перевірки, з зазначенням, що партію, визначену сертифікатом:
      • Було одержано за допомогою системи виробництва, де застосовуються правила, рівноцінні правилам, викладеним у uМ10 Статті 6 t, та
      • Було перевірено системою контролю, визнаною рівноцінною системі, визначеній пунктом 2(b);
  1. З метою прийняття рішення щодо того, чи (для певних продуктів, визначених в Статті 1) можна включити будь-яку третю країну до переліку, згаданого в пункті 1(а), слід враховувати, зокрема, наступне:
    • Гарантії, що їх така третя країна може запропонувати (принаймні щодо продукції, яку вона експортує до Співдружності) стосовно застосування правил, рівноцінних викладеним у uМ10 Статті 6 t;
    • Дієвість контрольних заходів, що застосовуються, які (принаймні, щодо продукції, яку вона експортує до Співдружності) мають бути рівноцінними контрольним заходам, згаданим у Статтях 8 та 9, з метою забезпечити відповідність правилам, згаданим в пункті (а).

Виходячи з такої інформації, Комісія своїм рішенням може визначити регіони чи виробничі підрозділи, з яких походить продукт, або органи, перевірки яких можуть вважатися рівноцінними.

  1. Сертифікат, згаданий в пункті 1(b), має:
  • Супроводжувати товар (у вигляді оригінального примірника) до приміщення першого одержувача вантажу; після цього імпортер зобов'язаний передати сертифікат у розпорядження uМ10 контрольного органу та/або контрольної інстанціїt щонайменше на два роки;
  • Складатися згідно з порядком та зразком, які приймаються відповідно до порядку, визначеного у Статті 14.
    1. Детальні правила впровадження цієї Статті можуть визначатися згідно з порядком, визначеним у Статті 14.
    2. Вивчаючи запит з боку третьої сторони, Комісія зобов’язана вимагати від неї подання будь-якої необхідної інформації; Комісія також може доручити експертам провести, на підставі її доручення, вивчення на місці правил виробництва та заходів контролю, які фактично застосовуються в такій третій країні, що розглядається.

qМ2

  1. (а) Частково відступаючи від пункту 1, імпортер (імпортери) в будь-якій країни-учасниці зобов’язані одержати дозвіл компетентної інстанції такої країни-учасниці виходити uМ15 до 31 грудня 2005 рокуt на ринок з продуктами, імпортованими з третьої країни, яку не включено до переліку, згаданого в пункті 1(а), за умови, що такий імпортер (такі імпортери) надає (надають) компетентній інстанції країни-учасниці, яка імпортує, достатній доказ того, що імпортовані продукти було вироблено згідно з правилами виробництва, рівноцінними викладеним у uМ10 Статті 6t, та що до них застосовано заходи контролю рівноцінної дієвості тим, які згадано в Статтях 8 та 9, та що згадані заходи контролю є постійними та застосовується дієво.

Такий дозвіл є чинним лише доти, доки існує доказ того, що наведені вище умови задовольняються. uМ10 Дозвіл втрачає чинність з часу прийняття рішення включити таку третю країну до переліку, згаданого в пункті 1(а), якщо тільки сказане не стосується продукту, який було вироблено у регіоні, не обумовленому в рішенні, згаданому в пункті 1(а), та який не досліджувався в межах запиту, що подавався такою третьою країною, та лише якщо така третя країна погодилася на продовження домовленостей про дозвіл, передбачених в такому пункті. t

(b)   Якщо країна-учасниця одержала достатній доказ з боку імпортера, вона зобов’язана негайно повідомити про це Комісію та інші країни-учасниці, третю країну, з якої імпортуються інші продукти, та надати детальну інформацію стосовно виробництва та домовленостей про перевірку, та про гарантії, яка б доводила, що вони є постійними та застосовується дієво.

(с)   На прохання будь-якої країни-учасниці чи за ініціативою Комісії, питання передається на вивчення Комітетові, на який посилається Стаття 14. Якщо згадане вивчення показує, що імпортовані продукти не вироблялися згідно з рівноцінними правилами виробництва та/або заходами контролю відповідної дієвості, Комісія зобов’язана звернутися до країни-учасниці, яка надала дозвіл, з проханням його відкликати. Згідно з порядком, на який є посилання в Статті 14, можна прийняти рішення щодо того, що імпортні операції, які розглядаються, мають заборонити або що їх продовження підпадає під дію певних умов імпорту, які скориговане на певний період.

(d)   Повідомлення, згадане в підпункті (b), не вимагається, якщо воно стосується домовленостей щодо виробництва та перевірки, про які вже повідомила інша країна-учасниця згідно з пунктом (b), якщо тільки не надано суттєвих нових доказів на обґрунтування перегляду наслідків вивчення та прийняття рішення, згаданого в підпункті (с).

       Не пізніше 31 липня 1994 року Комісія зобов’язана заново вивчити положення пункту 1 та подати відповідні пропозиції щодо його перегляду.

qМ10

  1. Комісія має право, згідно з порядком, викладеним в Статті 14, на прохання будь-якої країни-учасниці, затвердити контрольний орган будь-якої третьої країни, який попередньо вже розглядала зацікавлена країна-учасниця, та додати його до переліку, згаданого в пункті 1(а). Комісія зобов’язана передати таке прохання зацікавленій третій країні.

qВ

Вільний рух в межах Співдружності

Стаття 12

Країни-учасниці не мають права на підставах, що стосуються методів виробництва, маркування чи представлення такого методу, забороняти чи обмежувати торгівлю продуктами, визначеними в Статті 1, якщо вони відповідають вимогам цієї Постанови.

qМ15

Однак, що стосується правил, згаданих в Додатку І, Частина В, які стосуються продукції тваринництва, країни-учасниці мають право застосовувати більш суворі правила до худоби та продуктів тваринництва, які виробляються на їхній території, за умови, що такі правила відповідають законодавству Співдружності і не забороняють чи не обмежують продаж іншої худоби та продуктів тваринництва, які задовольняють вимоги цієї Постанови.

qВ

Адміністративні положення та впровадження

qМ15

Стаття 13

Згідно з порядком, наведеним в Статті 14, можна прийняти наступне:

  • детальні правила застосування цієї Постанови;
  • зміни Додатків I – IV, VI, VII та VIII;
  • зміни Додатка V з метою визначення логотипу Співдружності, який має супроводжувати чи заміняти вказівки на те, що продукти перевірено за відповідною схемою контролю;
  • заходи з обмеження та впровадження щодо застосування часткового відступу від вимог, згаданого в Статті 6(1)(d) для ветеринарних медичних продуктів;
  • заходи стосовно впровадження (у відповідності до наукових доказів чи технічного прогресу) щодо застосування заборони на використання ГМО та похідних ГМО зважаючи, зокрема, на мінімум

qМ15

порогу незначного забруднення, якого не можна уникнути, та який забороняється перевищувати.

qМ25

Стаття 14

  1. Комісії допомагає комітет.
  2. У випадку посилання на цю Статтю, застосовуються Статті 5 та 7 Рішення 1999/468/ЕС(1)

Термін, визначений в Статті 5(6) Рішення 1999/468/ЕС, встановлюється в розмірі трьох місяців.

  1. Комітет зобов'язаний прийняти Регламент.

 

qВ

Стаття 15

Не пізніше 1 липня кожного року країни-учасниці зобов’язані інформувати Комісію про заходи, вжиті протягом попереднього року з метою впровадження цієї Постанови, та, зокрема, зобов’язані повідомити:

  • Перелік операторів, які станом на 31 грудня попереднього року, надали повідомлення згідно зі Статтею 8(1)(а) та підпадають під дію системи контролю, згаданої в Статті 9;
  • Звіт про контроль згідно зі Статтею 9(6)

На додаток, не пізніше 31 березня кожного року, країни-учасниці зобов’язані надавати Комісії перелік органів контролю, затверджених станом на 31 грудня попереднього року, про їхню офіційну та операційну структуру, стандартний порядок контролю, засоби покарання та, якщо таке має місце, про їхній товарний знак

Комісія щороку публікує в серії “С” Офіційного органу Європейської Співдружності (Official Journal of the European Communities) переліки затверджених органів, про які їй повідомили в межах часових термінів, викладених в попередньому пункті.

qМ15

Стаття 15а

Що стосується заходів, встановлених Постановою, і, зокрема, тих, які має впроваджувати Комісія з метою досягнення цілей, викладених в Статтях 9 та 11, та в технічних додатках, то на них під час прийняття бюджету щороку мають виділятися відповідні кошти.

qВ

Стаття 16

  1. Ця Постанова набуває чинності з дня її публікації в Офіційному органові Європейської Співдружності.
  2. Країни-учасниці зобов’язані впровадити Статті 8 та 9 протягом дев’яти місяців з дати набуття цією Постановою чинності.

qМ2

  1. Стаття 5, Стаття 8(1) та Стаття 11(1) застосовуються з 1 січня 1993 року.

qВ

Згідно з порядком, викладеним в Статті 14, дату застосування Статті 11(1) можна відстрочити на обумовлений термін для імпорту з третьої країни, де, після прохання такої третьої країни, ступінь, якого досягнуто у вивченні питання, не дозволяє прийняти рішення щодо включення відповідної країни до переліку, передбаченого в Статті 11(1)(а) до закінчення терміну, згаданого в першому підпункті.

Для цілей виконання вимог щодо перехідного періоду, згаданого в пункті 1 Додатка І, слід враховувати час, який пройшов до набуття чинності цією Постановою, якщо оператор в змозі переконати контрольний орган, що під час цього періоду він виробляв продукцію згідно з чинними національними положеннями або за їх відсутності, згідно з визнаними міжнародними стандартами для органічного виробництва.

  1. Протягом 12 місяців після запровадження цього Правила країни-учасниці можуть, частково відступаючи від вимог Статті 6(1), продовжувати давати дозволи на використання на їхній території продуктів, які містять речовини, не включені до Додатка ІІ, якщо вони вважають, що задовольняються вимоги Статті 7(1).
  2. Протягом часу, який закінчується через 12 місяців після запровадження Додатка V згідно зі Статтею 5(7), країни-учасниці можуть продовжувати давати дозволи, згідно з національними положеннями, на використання речовин, не включених до згаданого Додатка VI.
  3. Кожна країна-учасниця зобов’язана інформувати інші країни-учасниці та Комісію про речовини, використання яких дозволено згідно з пунктами 4 та 5.

Ця Постанова є обов’язковою в цілому і безпосередньо застосовується до всіх країн-учасниць.

qВ

ДОДАТОК І

ПРИНЦИПИ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА НА РІВНІ ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

qМ15

А. РОСЛИНИ ТА РОСЛИННІ ПРОДУКТИ

qМ22

  • Принципи, викладені в Статті 6(1)(а), (b) та (d), та детально розроблені, зокрема, в цьому Додатку, мають за звичай застосовуватися до дільниць землі протягом перехідного періоду принаймні за два роки до засівання, або, у випадку лукопасовищних угідь, щонайменше за два роки до використання їх як корму, одержаного органічним землеробством, або, у випадку багаторічних культур, відмінних від трав, принаймні за три роки до першого збирання врожаю згідно з визначенням Статті 1(1)(а). Перехідний період має починатися за першої ж можливості після дати, в яку виробник повідомив про свою діяльність згідно зі Статтею 8 та включив її до системи контролю, передбаченої Статтею 9.
  • Однак, контрольна інстанція або контрольний орган можуть вирішити, погодивши це з компетентною інстанцією, визнати “заднім числом” частиною перехідного періоду будь-який відрізок часу, в якому:
  • Ділянки землі були частиною програми впровадження згідно з Постановою Ради (ЕЕС) №2078/92 від 30 червня 1992 року стосовно методів сільськогосподарського виробництва, сумісних з вимогами захисту навколишнього середовища та збереження сільської місцевості(1) або Розділу VI Постанови Ради (ЕС) № 1257/1999 від 17 травня 1999 року щодо підтримки розвитку села Фондом орієнтації та гарантій для сільського господарства (EAGGF), які виправляли та скасовували певні Постанови(2), або були частиною іншої офіційної програми, за умови, що відповідні програми гарантують, що продукти, не перелічені в частинах А та В Додатка ІІ, на цих ділянках не використовувались, та
  • Ділянки землі були природними чи сільськогосподарськими районами, які не обробляли продуктами, не переліченими в частинах А та В Додатка ІІ. Такий період можна враховувати “заднім числом” лише за умови надання задовільного доказу контрольній інстанції, який би дозволив такій інстанції переконатися, що потрібні умови виконувалися щонайменше три роки.
    • Контрольна інстанція або контрольний орган мають право, погодивши це з компетентною інстанцією, прийняти в певних випадках рішення подовжити перехідний період понад тривалість періоду, визначену в пункті 1.1, врахувавши при цьому попереднє використання ділянки землі.
    • У випадку ділянок землі, перехідний період яких вже закінчився, чи які перебувають на стадії переходу до органічного землеробства, та які обробляли будь-яким продуктом, якого не включено до Додатка ІІ, країна-учасниця може скоротити тривалість перехідного періоду так, щоб він був меншим за термін, визначений в пункті 1.1, лише в двох наступних випадках:
  • Ділянки, які обробляли продуктом, не включеним до частини В Додатка ІІ, у вигляді частини обов’язкового заходу боротьби з хворобами чи шкідниками, який визначила компетентна інстанція країни-учасниці в межах її території чи в певних її районах для виробництва певної культури;
  • ділянки які обробляли продуктами, не включеними до частин А або В Додатка ІІ, у вигляді частини наукових досліджень, затверджених компетентною інформацією країни-учасниці.

У наступних випадках тривалість перехідного періоду має бути фіксованою, з врахуванням всіх перелічених далі моментів:

  • процес розпаду відповідного продукту для захисту рослини має гарантувати наприкінці перехідного періоду незначний рівень залишків у ґрунті, а у випадку багаторічних культур – у рослині;
  • врожай, зібраний після обробки, забороняється продавати з посиланням на методи органічного виробництва;
  • відповідна країна-учасниця має інформувати інші країни-учасниці та Комісію про своє рішення вимагати обов’язкової обробки

qМ17

  • Родючість та біологічна активність ґрунту має підтримуватися чи підвищуватися, у першому випадку:
  • Вирощуванням бобових, зелених добрив чи рослин з глибоким корінням у відповідній програмі багаторічної сівозміни;
  • Введенням тваринного добрива, одержаного від органічного тваринництва згідно з положеннями наведеними в частині В, пункт 7.1, цього Додатку, та в межах наведених там обмежень;
  • Введенням іншого органічного матеріалу (як компостованого, так і ні), одержаного в господарствах, які ведуть виробництво згідно з цією Постановою.
    • Інші мінеральні чи органічні добрива, згадані в Додатку ІІ, можуть (як виняток) застосовуватися як доповнення, але лише в наступних межах:
    • Відповідне живлення культури в схемі ротації чи поліпшення стану ґрунту не можна досягти методами, викладеними в підпунктах (а), (b) та (с) попереднього підпункту;
    • Стосовно продуктів в Додатку ІІ, де є посилання на органічне добриво та/або фекалії тварин: такі продукти можуть використовуватися лише тією мірою, якою (у поєднанні з тваринним добривом, згаданим у пункті 2(1)(b)) задовольняються обмеження, згадані в Частині В, Розділ 7.1 цього Додатка).
    • Для активації компосту можуть використовуватися відповідні препарати рослинного походження або препарати мікроорганізмів, що не піддавалися генетичній модифікації (в межах значення цього терміну в Пункті 12 Статті 4). Так звані “біодинамічні препарати” з кам’яного борошна, гною, чи рослин також можуть використовуватися для цілей, що розглядаються в цьому пункті та у пункті 2.1.
    • Відповідні препарати мікроорганізмів, що не піддавалися генетичній модифікації в межах значення цього терміну в Пункті 12 Статті 4 та дозволені в сільському господарстві зацікавленої країни-учасниці взагалі, можуть використовуватися для поліпшення загального стану ґрунту чи наявності поживних речовин у ґрунті чи в рослинах, якщо необхідність такого використання визнано контрольним органом або контрольною інстанцією.

 qВ

  1. Боротьба зі шкідниками, хворобами та бур’янами має вестися поєднанням наведених далі заходів:
  • Вибором відповідних сортів та культур;
  • Відповідною програмою сівозміни;
  • Процедурами механічної культивації;
  • Захистом природних ворогів шкідників шляхом створення сприятливих умов для таких ворогів (наприклад, загорож, місць гніздування, випуску хижаків);
  • Випалюванням бур’янів.

Вдаватися до продуктів, згаданих в Додатку ІІ, можна лише у випадках безпосередньої загрози культурі.

qМ4

  1. Збирання їстівних рослин та їхніх частин, які природним чином ростуть у природних районах, лісах та районах сільського господарства, вважається методом органічного виробництва, за умови, що:
  • такі райони не піддавалися обробці продуктами, відмінними від згаданих в Додатку ІІ, протягом трьох років, що передували збиранню згаданих їстівних рослин та їхніх частин;
  • збирання не впливає на стабільність природного середовища існування чи на збереження біологічних видів в районі збирання.
  1. Для виробництва грибів можуть використовуватися субстрати, якщо вони складаються лише з наступних складників:
    • сільськогосподарського гною та фекалій тварин (включаючи продукти, згадані в абзацах 1 – 4 Додатка ІІ, Частина А, до Постанови (ЕЕС) № 2092/91):
  • Одержаних від господарств, які працюють за методами органічного виробництва;
  • Що задовольняють вимоги, згадані в Додатку ІІ, Частина А, абзаци 1 – 4, до Постанови (ЕЕС) № 2092/91, але лише в межах 25%(1), і лише тоді, коли немає продукту, наведеного в пункті 5.1(а);
    • продуктів сільськогосподарського походження, відмінних від згаданих у пункті 5.1 (наприклад, солома), з господарств, які працюють за методами органічного виробництва;
    • торф без хімічної обробки;
    • деревина, яку не обробляли хімічними продуктами після зрубування;
    • мінеральні продукти з Додатка ІІ, Частина А, до Постанови (ЕЕС) № 2092/91, вода та ґрунт.

 

qМ15

В. ХУДОБА ТА ПРОДУКТИ ТВАРИННИЦТВА НАСТУПНИХ БІОЛОГІЧНИХ ВИДІВ: ЖУЙНІ ТВАРИНИ (ВКЛЮЧАЮЧИ РІЗНОВИДИ ПІВНІЧНОАМЕРИКАНСЬКИХ АНТИЛОП ТА БІЗОНІВ), СВИНІ, ВІВЦІ, КОЗИ, НЕПАРНОКОПИТІ ТА ДОМАШНЯ ПТИЦЯ.

  1. Загальні принципи
  • Вирощування худоби є невід’ємною частиною багатьох сільськогосподарських господарств, що займаються органічним землеробством.
  • Вирощування худоби має сприяти створенню сільськогосподарських систем виробництва шляхом забезпечення вимог до підживлення культур та шляхом поліпшення органічних складників ґрунту. У цей спосіб воно може допомогти запровадити та підтримати взаємозалежність “ґрунт – рослина”, “рослина-тварина” та “тварина-ґрунт”. Як частина цієї концепції, виробництво без землі (production hors sol) не відповідає правилам цієї Постанови.
  • Шляхом використання природних ресурсів, які поновлюються (гній великої рогатої худоби, бобові та фуражні культури), система рослинництва/тваринництва та система пасовищ дозволяють підтримувати та поліпшувати родючість ґрунту протягом тривалого часу та допомагають розвиткові екологічно раціонального сільського господарства.
  • Органічне тваринництво є діяльністю, пов’язаною з землею. Виключаючи винятки, дозволені в цьому Додатку, худоба мусить мати доступ до районів вільного випасу, а кількість голів худоби на одиницю площі має обмежуватися так, щоб забезпечити комплексне керівництво вирощуванням худоби та рослин виробничим підрозділом, тим самим зводячи до мінімуму будь-яку форму забруднення, зокрема, ґрунту, поверхневих та ґрунтових вод. Кількість худоби має бути тісно пов’язана з наявною площею з тим, щоб уникнути проблеми надмірної потрави пасовища та ерозії, а також забезпечити внесення (preading) тваринного добрива так, щоб уникнути жодних несприятливих впливів на навколишнє середовище. Детальні правила використання тваринного добрива викладено в Розділі 7.
  • В органічному тваринництві вся худоба в межах одного виробничого підрозділу має утримуватися згідно з правилами, викладеними в цій Постанові.
  • Однак, худоба, яка не утримується згідно з положеннями цієї Постанови, може бути присутньою в господарстві, за умови, що її утримують в тих підрозділах, де будівлі та ділянки землі чітко відокремлені від підрозділів, які працюють за правилами, викладеними в цій Постанові, та з використанням інших біологічних видів.
  • Частково відступаючи від наведеного принципу, поголів’я худоби, яке не утримується згідно з положеннями цієї Постанови, може користуватися, протягом обмеженого відтинку часу кожного року, пасовищами підрозділів, що відповідають вимогам цієї Постанови, за умови, що таке поголів’я худоби походить з господарства екстенсивного тваринництва (згідно з визначенням цього терміну в Статті 6(5) Постанови (ЕС) № 950/97(1), або, для інших видів, не згаданих у тій Постанові, за умови, що кількість тварин на гектар має відповідати 170 кг азоту на рік/гектар згідно з визначенням цього терміну в Додатку VII цієї Постанови), та за умови, що інші тварини, що підпадають під вимоги цієї Постанови, не з'являються на пасовищі одночасно з ними. Такий частковий відступ має завчасно дозволятися контрольною інстанцією або контрольним органом.
  • Застосовуючи ще один частковий відступ від цього принципу, дозволяється тваринам, що утримуються згідно з положеннями цієї Постанови, пастися на спільній землі, за умови, що:
    • Таку землю принаймні протягом трьох років не обробляли продуктами, відмінними від передбачених Додатком ІІ;
    • Будь-які тварини, що користуються згаданою землею, яка не підпадає під вимоги цієї Постанови, походять з екстенсивного тваринництва згідно з визначенням цього терміну у Статті 6(5) Положення (ЕС) № 950/97; або, для інших видів, не згаданих у тій Постанові, за умови, що кількість тварин на гектар має відповідати 170 кг азоту на рік/гектар згідно з визначенням цього терміну у Додатку VII цієї Постанови;
    • Будь-які продукти тваринництва від тварин, які утримуються згідно з положеннями цієї Постанови, використовуючи згадану землю, не вважаються такими, що походять з органічного виробництва, якщо тільки контрольну інстанцію чи контрольний орган не переконають в наявності достатнього відмежування від інших тварин, які не відповідають вимогам цієї Постанови.
  1. Конверсія
  • Конверсія землі, пов’язаної з продукцією органічного тваринництва
    • Під час конверсії виробничого підрозділу вся площа такої одиниці, яка використовується для годування тварин, має відповідати правилам органічного землеробства з застосуванням перехідних періодів, встановлених в Частині А цього Додатка щодо рослин та рослинних продуктів.
    • Частково відступаючи від цього принципу, дозволяється скорочувати перехідний період до одного року для пасовищ, загонів для утримання худоби на відкритому повітрі та площадок для вигулу для не травоїдних видів. Цей період можна скоротити до шести місяців, якщо відповідна земля в недавньому минулому не оброблялася продуктами, відмінними від згаданих в Додатку ІІ цієї Постанови. Такий відступ має дозволятися контрольною інстанцією або контрольним органом.
  • Конверсія поголів’я худоби та продуктів тваринництва
    • Якщо продукти тваринництва мають продаватися як органічні продукти, поголів’я такої худоби має утримуватися згідно з правилами, викладеними в цій Постанові, принаймні:
      • 12 місяців у випадку непарнокопитих та жуйних тварин (включаючи види північноамериканських антилоп та бізонів) для виробництва м'яса, та в будь-якому випадку принаймні протягом трьох чвертей їхнього життя;
      • шість місяців у випадку малих жуйних тварин та свиней; однак, під час перехідного періоду в три роки, який закінчується 24 серпня 2003 року, згаданий період для свиней має складати чотири місяці;
      • шість місяців у випадку тварин для виробництва молока; однак, під час перехідного періоду в три роки, який закінчується 24 серпня 2003 року, згаданий період має складати три місяці;
      • 10 тижнів для домашньої птиці, призначеної для виробництва м'яса, яку починають вирощувати з віку, що не перевищує трьох днів;
    • Частково відступаючи від параграфа 2.2.1 та з метою створення стада або зграї, телята та малі жуйні тварини можуть продаватися як вигодувані органічним методом під час перехідного періоду, який закінчується 31 грудня 2003 року, за умови, що:
  • Вони походять з підприємства екстенсивного тваринництва;
  • Їх вирощують у підрозділі органічного виробництва до часу продажу чи забою, протягом принаймні шести місяців для телят та два місяці для малих жуйних тварин;
  • Походження тварин відповідає умовам, визначеним у четвертому та п’ятому абзацах пункту 3.4.
    • Одночасна конверсія
      • Частково відступаючи від параграфів 2.2.1, 4.2 та 4.4, за наявності одночасного переходу всієї виробничого підрозділу, включаючи й поголів’я худоби, пасовище та/або будь-яку землю, що використовується для годування тварин, дозволяється скорочувати до 24 місяців загальний комбінований період конверсії як для поголів’я худоби, так і пасовища, та/або будь-якої землі, що використовується для годування тварин, з врахуванням виконання наступних умов:
        • Згаданий відступ стосується лише існуючих тварин та їхнього потомства, і одночасно стосується землі, яка використовувалася для годування тварин/пасовища до початку конверсії;
        • Тварин годують в основному продуктами згаданого виробничого підрозділу.

qМ15

  1. Походження тварин
  • Під час вибору порід чи різновидів, слід враховувати здатність тварин пристосуватися до місцевих умов, їхню життєздатність та опір хворобам. Окрім того, породи чи різновиди тварин мають вибиратися так, щоб уникнути специфічних захворювань чи проблем зі здоров'ям, притаманних певним породам чи різновидам, які використовуються у інтенсивному виробництві (наприклад, синдром стресу у свиней, синдром PSE (енцефалопатія системи ворітної вени), раптова смерть, спонтанні аборти, важкі пологи, які вимагають кесаревого розтину та ін.). Перевагу слід віддавати місцевим породам чи різновидам.
  • Поголів’я худоби має походити з виробничих підрозділів, які відповідають правилам щодо продукції тваринництва, викладеним в Статті 6 та в цьому Додатку. Така система виробництва має застосовуватися на протязі життя згаданих тварин.
  • Частково відступаючи від наведених вимог, та враховуючи попереднє погодження з інспекційною інспекцією або органом, дозволяється конвертувати існуюче у тваринницьких виробничих підрозділах поголів’я худоби, яке не відповідає правилам цієї Постанови.
  • uМ26 Вдруге частково відступаючи від наведених вимог, під час першого формування стада чи зграї, якщо тварин, яких утримували в умовах органічного тваринництва, не вистачає, дозволяється до складу виробничого тваринницького підрозділу ввести тварин, яких не утримували в умовах органічного тваринництва, з врахуванням наступних умов:
    • молоді курки-несучки мають бути не старшими 18 тижнів;
    • птиця для виробництва м'яса має бути не старшою за три дні;
    • молоді бізони для цілей розмноження мають бути не старшими за шість місяців;
    • телята та жереб’ята для цілей розмноження мають утримуватися згідно з правилами цієї Постанови одразу ж після їхнього відлучення від материнського молока; у жодному випадку їхній вік не може перевищувати шести місяців;
    • ягнята та козенята для цілей розмноження мають утримуватися згідно з правилами цієї Постанови одразу ж після їхнього відлучення від материнського молока; у жодному випадку їхній вік не може перевищувати 60 днів;
    • поросята для цілей розмноження мають утримуватися згідно з правилами цієї Постанови одразу ж після їхнього відлучення від материнського молока; їхня вага не мусить перевищувати 35 кг.t
  • uМ26 Такий частковий відступ, який має завчасно затвердити контрольна інстанція або контрольний орган, застосовується до перехідного періоду, який закінчується 31 грудня 2004 року. t
  • uМ26 Втретє частково відступаючи від наведених вимог, контрольна інстанція або контрольний орган можуть дозволити поновлення або нове формування стада чи зграї за недостатньої кількості тварин органічного утримання та у наступних випадках:
    • високої смертності тварин, викликаної станом здоров'я або катастрофічними обставинами;
    • молоді курки для несіння яєць молодші за 18 тижнів;
    • птиця для виробництва м'яса молодша за три дні;
    • вага поросят для цілей розмноження одразу ж після їхнього відлучення від материнського молока не перевищує 35 кг.

Випадки (b), (c) та (d) дозволяються для перехідного періоду, який закінчується 31 грудня 2004 року. t

  • Щодо свиней, поросят та птиці для виробництва м'яса, згаданий частковий відступ на перехідний період має переглядатися перед датою закінчення перехідного періоду, якщо є підстави для подовження цього терміну.
  • Вчетверте частково відступаючи від наведених вимог, та враховуючи максимальні кількості у 10% дорослого поголів’я коней або корів (включаючи різновиди антилоп та бізонів), та 20% дорослого поголів’я свиней, овець та кіз, дозволяється переводити таких тварин (самиці, які ще не приносили потомства) з тваринницьких ферм неорганічного виробництва для природного росту та для поновлення стада чи зграї, коли тварин органічного утримання не вистачає, та лише тоді, коли це дозволено контрольною інстанцією або контрольним органом.
  • Відсотки у наведеному вище частковому відступі не застосовуються до виробничих підрозділів з поголів’ям, меншим за 10 коней чи корів, чи меншим за п’ять свиней, овець чи кіз. Для таких підрозділів будь-яке згадане вище оновлення має обмежуватися щонайбільше однією твариною на рік.

qМ15

  • uМ26 Наведені вище відсотки можуть збільшуватися до 40% після висновку та угоди з контрольною інстанцією або контрольним органом у наведених далі особливих випадках:
    • якщо провадиться серйозне розширення тваринницького господарства;
    • якщо змінюється порода;
    • розробляється нова спеціалізація тваринництва;
    • коли породам загрожує втрата для тваринництва. Тварини таких порід не обов’язково мають бути самицями, які ще не приносили приплоду.t
  • Вп’яте частково відступаючи від наведених вимог, дозволяється самців для розмноження брати з тваринницьких господарства неорганічного виробництва, за умови, що тварини в подальшому утримуються та завжди годуються згідно з правилами, викладеними в цій Постанові.
  • Якщо поголів’я худоби надходить з підрозділів, які не відповідають цій Постанові так, як це передбачено умовами та обмеженнями, викладеними в параграфах 3.3 – 3.11 раніше, мають додержуватися зазначені в пункті 2.2.1 періоди, якщо продукти мають продаватися як такі, що походять з органічного виробництва, а протягом згаданих періодів мають виконуватися всі правила, викладені в цій Постанові.
  • Якщо поголів’я худоби надходить з підрозділів, які не відповідають цій Постанові, особливу увагу слід приділяти заходам, спрямованим на підтримку здоров'я тварин. Контрольна інстанція або контрольний орган можуть застосовувати, в залежності від місцевих обставин, особливі заходи на зразок бракування чи карантинів.
  • Комісія зобов’язана надати звіт до 31 грудня 2003 року стосовно наявності поголів’я з нестандартним утриманням з метою подання пропозицій, якщо вони є, Постійному комітетові, спрямованих на забезпечення того, що все м’ясо органічного виробництва одержують з тварин, які народились та виросли в господарствах органічного виробництва.
  1. Годування
  • Годування має спрямовуватися перш за все на забезпечення якісного виробництва, а не на максимальний вихід, одночасно задовольняючи вимоги потреби тварин в кормах на різних стадіях їхнього розвитку. будь-яка практика відгодовування дозволяється настільки, наскільки можливе обернення процесу на будь-якій стадії утримання. Примусове годування забороняється.
  • Поголів’я худоби має годуватися кормами органічного виробництва.
  • uМ26 Понад те, поголів’я худоби має утримуватися згідно з правилами, викладеними в цьому Додатку, з використанням корму з виробничого підрозділу, або, якщо таке неможливо, з використанням корму з інших підрозділів чи підприємств, з врахуванням положень цієї Постанови. Окрім того, у випадку травоїдних тварин, за винятком щорічних періодів перегону худоби на нові пасовиська, принаймні 50% корму мають надходити з власного господарства ферми, або, якщо цього здійснити не можна, мають вироблятися у співробітництві з іншими органічними фермерськими господарствами.t
  • До 30% комбікорму в раціонах в середньому мають включати в себе корми зі стадій конверсії. Якщо корми зі стадій конверсії надходять з підрозділу власного господарства, цей відсоток можна підвищити до 60%. uМ23 Ці цифри мають обчислюватися в перерахунку на суху масу кормів сільськогосподарського походження.t
  • Годування молодих ссавців має ґрунтуватися на природному молоці, бажано материнському. Будь-які ссавці мають годуватися материнським молоком протягом мінімального терміну, в залежності від породи, який складатиме три місяці для корів (включаючи різновиди північноамериканських антилоп та бізонів) та непарнокопитих, 45 днів для овець та кіз, і 40 днів для свиней.
  • Там, де таке можна застосувати, країни-учасниці зобов’язані визначити зони чи райони, де практично можна застосувати перегін худоби на нові пасовиська (включаючи рух тварин до пасовиськ в горах), не применшуючи цим застосування положень щодо годування худоби, викладені в цьому Додатку.
  • Системи утримання для травоїдних тварин мають ґрунтуватися на максимальному використанні пасовищ згідно з їхньою наявністю в різні пори року. Принаймні 60% сухої маси щоденного раціону має складатися з грубих кормів, свіжого чи сухого фуражу або силосу. Однак, контрольна інстанція або контрольний орган можуть дозволити зниження цієї цифри до 50% для тварин молочного виробництва на час, що не перевищує три місця на початку кожного періоду лактації.

qМ15

 
  • uМ26 Частково відступаючи від вимог пункту 4.2, дозволяється протягом перехідного періоду, який закінчується 24 серпня 2005 року, використання обмеженої частини звичайних кормів, якщо фермери зможуть переконати контрольну інстанцію або контрольний орган країни-учасниці в тому, що вони не в змозі одержати корм виключно з органічного виробництва. Максимальний відсоток звичайних кормів, який дозволяється щороку, складає 10% у випадку травоїдних тварин та 20% для інших різновидів. Ці цифри мають обчислюватися щороку у вигляді відсотка сухої маси кормів сільськогосподарського походження. Максимальний дозволений відсоток звичайних кормів у денному раціоні, за винятком щорічних періодів перегону худоби на нові пасовиська, мусить складати принаймні 25%, обчислений як відсоток від сухої маси. t
  • uМ22 Частково відступаючи від вимог пункту 4.8, коли виробництво фуражу втрачено або коли встановлено обмеження, зокрема, внаслідок виняткових погодних умов, спалаху інфекційних захворювань, забруднення токсичними речовинами, або внаслідок пожежі, компетентні інстанції країн-учасниць мають право дозволити протягом обмеженого періоду та у відношенні до конкретного району, більш високий відсоток звичайних кормів там, де такий дозвіл можна давати. Після затвердження компетентною інстанцією, контрольна інстанція або контрольний орган зобов’язані застосовувати таке часткове скасування до окремих операторів. Країни-учасниці інформують одна одну та Комісію про часткові скасування, які вони дозволили.t

 

 

qМ26 ____________________

qМ15

  • До денного раціону свиней та птиці мають додаватися грубі корми, свіжий чи сухий фураж, або силос.
  • У вигляді додатків та, відповідно, технологічних добавок до силосу можуть використовуватися лише продукти, перелічені в Додатку ІІ, Частина D, Розділи 1.5 та 3.1.
  • Звичайні кормові матеріали сільськогосподарського походження можуть використовуватися для годування тварин лише якщо такі матеріали перелічено в Додатку ІІ, Частина С, Розділ 1 (кормові матеріали рослинного походження), з врахуванням кількісних обмежень, встановлених цим Додатком, і лише за умови, що їх виготовлено чи підготовлено без використання хімічних розчинників.
  • Кормові матеріали тваринного походження (як звичайні, так і з органічного виробництва) можуть використовуватися лише якщо такі матеріали перелічено в Додатку ІІ, Частина С, Розділ 2, з врахуванням кількісних обмежень, встановлених цим Додатком.
  • Частина С, розділи 1, 2, 3 та Частина D Додатка ІІ мають не пізніше 24 серпня 2003 року переглядатися з метою видалення, зокрема, звичайних кормових матеріалів сільськогосподарського походження, які в достатній кількості виробляються в Співдружності органічними методами.
  • З метою задоволення потреб годування поголів’я худоби, для годування тварин дозволяється використовувати лише продукти, перелічені в Додатку ІІ, Частина С, Розділ 3 (кормовий матеріал мінерального походження) та Частина D, Розділи 1.1 (мікроелементи) та 1.2 (вітаміни, провітаміни та добре хімічно визначені речовини з подібними наслідками).
  • qМ26 Для годування тварин з метою, вказаною у відношенні до згаданих вище категорій, можна використовувати лише продукти, перелічені в Додатку ІІ, частина D, розділи 1.3 (ензими), 1.4 (мікроорганізми), 1.5 (консерванти), 1.6 (речовини, що зв’язують, запобігають спіканню та коагулянти), 1.7 (антиоксиданти), 1.8 (додатки до силосу), 2 (певні продукти, що використовуються у годуванні тварин) та 3 (технологічні додатки до кормів). Забороняється використовувати у годуванні тварин антибіотики, кокцідіостатики, медичні препарати, стимулятори росту та будь-які інші речовини, призначені для стимуляції росту та виходу продукції.
  • Корми, кормові матеріали, змішані корми, харчові добавки, технологічні добавки для кормів та певні продукти, що використовуються для задоволення потреб у харчуванні, не мають вироблятися з використанням генетично змінених організмів чи похідних від них продуктів.

 

  1. Профілактика хвороб та ветеринарне лікування
  • Профілактика хвороб в органічному тваринництві має ґрунтуватися на наступних принципах:
    • Вибір відповідних порід чи різновидів тварин так, як вказано в Розділі 3;
    • Застосування практики тваринництва, яка відповідає вимогам до кожного різновиду та стимулює сильний опір хворобам та профілактику інфекцій;
    • Використання високоякісного корму разом з регулярним використанням пасовиськ та доступом до них, що має наслідком природний імунологічний захист тварин;
    • Забезпечення відповідної кількості тварин на одиницю площі, уникаючи тим самим надмірної кількості тварин та пов’язаними з цим проблемами зі здоров'ям.
  • Викладені вище принципи мають обмежити проблеми, пов’язані зі здоров'ям тварин так, щоб з ними можна було боротися переважно профілактикою.
  • Якщо ж, не зважаючи на наведені вище профілактичні заходи, тварина захворює або отримує травму, її слід негайно лікувати (за необхідності – в ізоляції та у відповідних умовах перебування).
  • Використання ветеринарних медичних продуктів у органічному землеробстві має відповідати наступним принципам:
  • Слід віддавати перевагу фітотерапії (наприклад, витяжки з рослин (за винятком антибіотиків), есенції та ін.), гомеопатичним продуктам (наприклад, рослинні, тваринні чи мінеральні речовини) та мікроелементам, а також продуктам, переліченим в Частині С, розділ 3 Додатка ІІ, перед хімічно синтезованими алопатичними ветеринарними медичними продуктами чи антибіотиками, за умови, що терапевтичні наслідки застосування таких речовин є дієвими для конкретних різновидів тварин, та для умов, для яких призначено лікування;
  • Якщо використання перелічених вище продуктів виявиться недієвим (чи малоймовірно дієвим) у боротьбі з захворюванням чи травмою, а лікування є необхідним для послаблення страждань чи мук тварини, під відповідальність ветеринара можуть застосовуватися хімічно синтезовані алопатичні ветеринарні медичні продукти або антибіотики;
  • Забороняється використання хімічно синтезованих алопатичних ветеринарних медичних продуктів або антибіотиків для профілактики.
    • На додаток до наведених вище принципів, застосовуються наведені далі правила:
  • Забороняється використання речовин для стимуляції росту чи виходу продукції (включаючи антибіотики, кокцідіостатики та інші штучні засоби для стимуляції росту), а також використання гормонів чи подібних речовин для регулювання репродукції (наприклад, викликання чи синхронізація тічки) чи з іншою метою. Однак, окремим тваринам можна давати гормони як форму терапевтичного ветеринарного лікування;
  • Ветеринарне лікування тварин, або обробка будинків, обладнання та засобів, які вимагаються за національним законодавством чи законодавством Співдружності, мають дозволятися тоді, включаючи й використання імунологічних ветеринарних медичних продуктів, коли визнано наявність хвороби в конкретному районі розташування виробничого підрозділу.
    • Якщо мають використовуватися ветеринарні медичні продукти, слід чітко реєструвати тип продукту (включаючи й визначення активних фармакологічних речовин, що застосовуються) разом з детальним діагнозом, дозуванням, способом вживання, тривалістю лікування та офіційним періодом відвикання від ліків. Цю інформацію слід надавати контрольній інстанції або контрольному органові до того, як поголів’я худоби чи продукти тваринництва будуть продаватися у вигляді продуктів органічного виробництва. Слід чітко ідентифікувати поголів’я худоби, яке піддавалося лікуванню (як окремі особи у випадку великих тварин) чи гуртом (у випадку птиці чи дрібних тварин).
    • Період відвикання від ліків (між останнім вживанням алопатичних ветеринарних медичних продуктів твариною за нормальних умов використання та між виробництвом харчових продуктів органічного виробництва з таких тварин) має бути вдвічі більшим за офіційний період відвикання; якщо такий період не визначено, він має бути 48 годин.
    • За винятком вакцинації, лікування від паразитів та будь-яких схем обов’язкового видалення бур’янів, запроваджених країнами-учасницями, якщо тварина чи група тварин одержують два (щонайбільше три) курси лікування хімічно синтезованими алопатичними ветеринарними медичними продуктами чи антибіотиками протягом одного року (чи більше одного курсу лікування, якщо тривалість їхнього продуктивного життя менша за рік), відповідне поголів’я худоби, чи одержані від них продукти, забороняється продавати як продукти, виготовлені згідно з цією Постановою, а поголів’я худоби має пройти перехідний період, визначений в Розділі 2 цього Додатка, за умови погодження контрольною інстанцією або контрольним органом.
  1. Практика керування тваринництвом; перевезення та ідентифікація продуктів тваринництва
  • Практика тваринництва
    • У принципі, репродукція поголів’я худоби, яке утримувалось органічними методами, має ґрунтуватися на природних методах. Незважаючи на це, дозволяється штучне запліднення. Інші форми штучної або примусової репродукції (наприклад, перенесення ембріона) забороняються.
    • У органічному землеробстві забороняється регулярно проводити операції на зразок кріплення еластичних бандажів до хвостів овець, обрізання хвостів, підрівнювання зубів, обрізання дзьобів та видалення рогів. Деякі з цих операцій, однак, можуть дозволятися контрольною інстанцією або контрольним органом з міркувань безпеки (наприклад, видалення рогів у молодих тварин) або з метою поліпшення здоров'я, благополуччя чи гігієни поголів’я худоби. Такі операції мають виконуватися у найбільш прийнятному віці кваліфікованим персоналом, а будь-які страждання тварин мають зводитися до мінімуму.
    • Фізична кастрація дозволяється з метою підтримки якості продуктів та традиційної практики виробництва (м’ясних свиней, бичків, каплунів та ін.), але лише за умов, викладених в останньому реченні пункту 6.1.2.
    • Забороняється утримання тварин на прив’язі чи спутаними. Однак, частково відступаючи від цього принципу, контрольна інспекція чи контрольний орган можуть дозволити таку практику для окремих тварин з обґрунтуванням з боку оператора необхідності цього з огляду на безпеку чи благополуччя, та якщо утримання тварин на прив’язі чи спутаними застосовується лише протягом обмеженого часу.
    • Частково відступаючи від положень, викладених в пункті 6.1.4, дозволяється утримання великої рогатої худоби на прив’язі у будівлях, що вже існували до 24 серпня 2000 року, за умови забезпечення регулярного моціону та утримання на рівні вимог благополуччя тварин, за наявності комфортних зон з підстилками, а також індивідуального ставлення. Таке часткове скасування, яке має затверджувати контрольна інстанція або контрольний орган, застосовується до перехідного періоду, який закінчується 31 грудня 2010 року.
    • Додатково частково відступаючи від наведених вище положень, дозволяється тримати на прив’язі велику рогату худобу в невеликих господарствах, якщо немає можливості утримувати худобу групами, достатніми для задоволення вимог їхньої поведінки, за умови надання їм принаймні двічі на тиждень доступу до пасовищ, загонів на відкритому повітрі або площадок для вигулу. Згаданий частковий відступ, який має затверджувати контрольна інстанція або контрольний орган, стосується господарств, які відповідають вимогам природних правил, що стосуються органічного виробництва поголів’я худоби, що є чинними до 24 серпня 2000 року, а за відсутності таких правил – вимогам приватних стандартів, які прийнято чи які визнаються країнами-учасницями.
    • До 31 грудня 2006 року Комісія зобов’язана надати звіт про втілення в життя положень пункту 6.1.5.
    • Якщо поголів’я худоби утримується групами, розмір групи має залежати від ступеня розвитку та поведінкових потреб відповідних різновидів. Забороняється тримати поголів’я худоби в умовах чи на харчуванні, які можуть викликати анемію.
    • Для птиці мінімальний вік забою становить:

81 день для курчат,

150 днів для каплунів,

49 днів для пекінських качок,

70  днів для самиць мускусної качки,

84 дня для селезнів мускусної качки,

92 дня для диких качок;

94 дня для цесарок;

140 днів для індиків та гусей на смаження.

Якщо виробники не додержують наведені вище мінімальні показники віку для забою, вони мають використовувати різновиди, що повільно ростуть.

  • Перевезення
    • Перевезення поголів’я худоби має здійснюватися так, щоб обмежити стрес, якого зазнають тварини, згідно з відповідним чинним національним законодавством чи законодавством Співдружності. Завантаження та вивантаження має провадитися обережно та без застосування електричних стимуляторів будь-якого роду для примушення тварин. Забороняється застосування алопатичних транквілізаторів до транспортування та після нього.
    • Протягом часу, що передує забою, та під час нього, з поголів’ям худоби слід повадитися так, щоб звести до мінімуму стресовий стан тварин.

 


  • Ідентифікація продуктів тваринництва
    • Поголів’я худоби та продукти тваринництва мають ідентифікуватися на всіх стадіях їхнього виробництва, підготовки та реалізації.

 

  1. Тваринне добриво
  • Загальна кількість добрива, згідно з визначенням Директиви 91/676/ЕЕС(1), яка вноситься у господарстві, не має перевищувати 170 кг азоту на рік/гектар сільськогосподарської площі, що використовується; ця цифра визначена в Додатку ІІІ до наведеної вище Директиви. За необхідності, загальна кількість тварин на одиницю площі має зменшуватися так, щоб не перевищити наведену вище межу.
  • Для визначення відповідної кількості тварин на одиницю площі, згадану вище, тваринницькі підрозділи, що відповідають величині 170 кг азоту на рік/гектар сільськогосподарської площі, що використовується для різних категорій тварин, визначаються компетентними інстанціями країн-учасниць, які керуються при цьому цифрами, наведеними в Додатку VII.
  • Країни-учасниці доводять до відома Комісії та інших країн-учасниць будь-які відхилення від згаданих цифр та наводять підстави на обґрунтування таких змін. Ця вимога стосується лише обчислення максимального поголів’я худоби для цілей не перевищення межі у 170 кг азоту від добрив на рік/гектар. Це має робитися без шкоди для параметрів кількості тварин на одиницю площі з огляду на здоров'я та благополуччя поголів’я худоби, викладені в Розділі 8 та Додатку VIII.
  • Господарства органічного виробництва можуть вдатися до кооперації uМ22 виключноt з іншими господарствами та підприємствами, які відповідають положенням цієї Постанови, для розподілу надлишкового добрива від органічного виробництва. Максимальна цифра 170 кг азоту від добрив на рік/гектар сільськогосподарської площі, що використовується, обчислюється на базі всіх підрозділів органічного виробництва, що беруть участь у такій кооперації.
  • Країни-учасниці мають право запровадити нижчі межі у порівнянні з наведеними в пунктах 7.1 – 7.4, враховуючи характеристики відповідного району, внесення в землю інших азотних добрив, а також надходження азоту до культур з ґрунту.
  • Об’єкти зберігання тваринного добрива мусять виключати забруднення води як безпосереднім скиданням, так і поверхневими водами чи інфільтрацією через ґрунт.
  • Для забезпечення правильного використання добрив, місткість згаданих об’єктів для зберігання тваринного добрива має перевищувати місткість, необхідну максимум для зберігання протягом року, в якому будь-яке внесення добрива в ґрунт або не вимагається (згідно з правилами правильної сільськогосподарської практики, запровадженої країнами-учасницями), або коли внесення забороняється – для тих випадків, коли виробничий підрозділ знаходиться в визначеному районі, критичному щодо нітратів.

 

  1. Райони вільного випасу та стійла для худоби
  • Загальні принципи
    • Умови стійлового утримання поголів’я худоби мають відповідати біологічним та етологічним потребам (тобто, поведінковим потребам щодо відповідної свободи пересування та зручності). Тварини мусять мати вільний доступ до корму та питної води. Ізоляція, обігрів та вентиляція будівлі має забезпечити циркуляцію повітря, рівень пилу, температуру, відносну вологість повітря та концентрацію в межах, що не є шкідливими для тварин. Будівля має дозволяти якомога вищий обсяг природної вентиляції та природного освітлення.
    • Неогороджені райони вигулу на відкритому повітрі, або загони на відкритому повітрі, за необхідності, мають забезпечувати достатній захист від дощу, вітру, сонця та крайніх значень температури, в залежності від місцевих погодних умов та породи тварин.

 

  • Кількість голів на одиницю площі та уникнення надмірної потрави
    • Стійла для поголів’я худоби не вимагаються в районах з відповідними кліматичними умовами, які дозволяють тваринам перебувати на відкритому повітрі.
    • Кількість голів на одиницю площі в будівлях має забезпечувати зручність та благополуччя тварин; ці параметри, зокрема, залежать від різновиду, породи та віку тварин. Слід також брати до уваги поведінкові потреби тварин, які залежать, зокрема, від розміру групи та статі тварин. Оптимальна кількість голів на одиницю площі має забезпечувати благополуччя тварин, надаючи їм досить місця для того, щоб природно стояти, зручно лежати, повертатися, чиститися, прибирати будь-яких природних поз та робити будь-які природні рухи на зразок потягування та вимахування крильми.
    • Мінімальна площа поверхні для утримання в приміщеннях та площі для вигулу на відкритому повітрі, а також інші характеристики приміщення для різних видів та категорій тварин викладено в Додатку VIII.
    • Кількість голів худоби на одиницю площі, які утримуються на пасовищі, на інших трав’яних угіддях, пустищах, заболочених землях, вересових пустищах та інших природних чи напівприродних середовищах існування, має бути досить низькою, щоб уникнути стоптування ґрунту та надмірної потрави рослинності.
    • Стійла, загони, обладнання та реманент мають належним чином чиститися та піддаватися дезинфекції з метою уникнути перехресних інфекцій та накопичення організмів, що переносять хворобу. Для згаданого чищення та дезинфекції будівель для худоби та приміщень можуть використовуватися лише продукти, перелічені а Частині Е Додатка ІІ. Фекалії, сеча та рештки корму чи розсипаний корм мають видалятися так часто, як це необхідно для зведення до мінімуму запаху та запобігання привабленню комах та гризунів. Для знищення комах та інших шкідників у будівлях та інших спорудах, де тримають поголів’я худоби, можуть використовуватися лише продукти, перелічені в Частині В, Розділі 2 Додатка ІІ.
  • Ссавці
    • Враховуючи положення пункту 5.3, всі ссавці мусять мати доступ до пасовища чи площадок для вигулу на відкритому повітрі, або до загонів на відкритому повітрі, які можуть мати частковий дах, і у них має бути можливість користуватися згаданими площами тоді, коли цього вимагають чи дозволяють фізіологічний стан тварини, погодні умови та стан ґрунту, якщо тільки немає вимог Співдружності чи національних вимог, пов’язаних з конкретними проблемами зі здоров'ям тварин, які це забороняють. Жуйні тварини мусять мати доступ до пасовища в будь-який момент, коли цього дозволяють обставини.
    • У тих випадках, коли жуйні тварини мають доступ до пасовища під час періоду випасу, а система зимового утримання забезпечує тваринам свободу пересування, можна відмовитися від зобов’язання забезпечити площадки вигулу на відкритому повітрі чи загони на відкритому повітрі протягом зимових місяців.
    • Незважаючи на останнє речення пункту 8.3.1, бички віком понад один рік мусять мати доступ до пасовищ чи відкритого майданчику для вигулу, чи до загону на відкритому повітрі.
    • Частково скасовуючи пункт 8.3.1, остання стадія відгодовування великої рогатої худоби, свиней та овець на м’ясо може провадитися у приміщеннях, за умови, що згаданий період у приміщеннях не перевищує однієї п’ятої терміну життя таких тварин, і в жодному разі не перевищує максимального періоду у три місяці.
    • Стійло для утримання поголів’я худоби мусить мати гладеньку, але не слизьку підлогу. Принаймні половина загальної площі підлоги має бути суцільною, тобто, не складатися з планок або з решітчастої структури.
    • Стійло має забезпечуватися комфортабельною, чистою та сухою площадкою для лежання/відпочинку достатнього розміру з суцільним покриттям, яке не створюється планками. На площадці для відпочинку слід забезпечити цілком достатню кількість сухої підстилки для худоби, посипаної соломою. Верхня підстилка має складатися з соломи або з іншого відповідного природного матеріалу. Підстилку можна поліпшити та збагатити будь-якими мінеральними продуктами, дозволеними для використання в якості добрива в органічному виробництві згідно з Частиною А Додатка ІІ.
    • Що стосується утримання телят, то з 24 серпня 2000 року, всі без винятку господарства мають виконувати Директиву 91/629/ЕЕС(1), в якій викладено мінімальні вимоги до захисту телят. Утримання телят в окремих боксах забороняється після досягнення ними віку в один тиждень.
    • Що стосується утримання свиней, то з 24 серпня 2000 року, всі без винятку господарства мають виконувати Директиву Ради 91/630/ЕЕС(2), в якій викладено мінімальні вимоги до захисту свиней. Однак, свиноматок слід утримувати у групах, за винятком останніх стадій вагітності, та під час годування поросят молоком. Поросят забороняється тримати на плоских настилах чи у сажах. Площадки для вигулу мають дозволяти випорожнення тварин та риття ними землі. Для забезпечення риття землі можуть використовуватися різні речовини.

 

  • Птиця
    • Птицю слід утримувати в умовах відкритих площадок; забороняється утримувати її в клітках.
    • Водяна птиця мусить мати доступ до потоку води, ставка чи озера, якщо це дозволяють погодні умови, для задоволення вимог до благополуччя птиці чи підтримки її гігієнічних потреб.
    • Будівля для птиці мають відповідати наступним мінімальним вимогам:
  • Принаймні третина будівель мають бути суцільними, тобто, не з планок чи решітки, та мають засипатися матеріалом для підстилки на зразок соломи, деревних стружок, піску чи торфу.
  • У пташниках для курей-несучок досить значна частина поверхні підлоги, доступна курям, має бути пристосована для збирання пташиного посліду;
  • В будівлях мають бути сідала, розмір та кількість яких мають відповідати розмірові групи та птахів згідно з визначенням Додатка VIII;
  • Будівлі мають обладнуватися отворами для входу/виходу відповідного для птахів розміру; згадані отвори мусять мати сукупну довжину принаймні 4 м на 100 м2 площі будівлі, доступної для птиці.
  • Кожен пташник може вміщувати не більше:

4800 курчат,

3000 несучок

5200 цесарок

4000 мускусних чи пекінських качок, або 3200 мускусних селезнів або пекінських селезнів, чи інших качок;

2500 каплунів, гусей або індиків

  • Загальна корисна площа пташників для виробництва м'яса в будь-якому виробничому підрозділові не має перевищувати 1600 м2
    • У випадку курей-несучок природне освітлення має доповнюватися штучним, забезпечуючи принаймні 16 годин світла на день, з безперервним періодом нічного відпочинку без штучного освітлення протягом принаймні восьми годин.
    • Птиця мусить мати доступ до загонів на відкритому повітрі тоді, коли це дозволяють погодні умови, та, за можливості, мусить мати доступ принаймні третину свого життя. Такі загони на відритому повітрі мусять покриватися в основному рослинністю, мають обладнуватися засобами захисту, та забезпечувати птахам вільний доступ до відповідної кількості годівниць з кормом та водою.
    • З міркувань забезпечення здоров'я, будівлі мають звільнятися від птиці у проміжках між утриманням кожної партії. Протягом цього часу будівлі та пристосування дезінфікуються. Окрім того, після закінчення відгодівлі кожної партії птиці порожніми мають залишатися і загони з тим, щоб піднялася рослинність та з міркувань забезпечення здоров'я. Країни-учасниці встановлюють період, протягом якого загони мають бути порожніми; про свої рішення вони повідомляють Комісію та інші країни-учасниці. Ці вимоги не застосовуються до незначної кількості птиці, яка не утримується в загонах, а вільно гуляє протягом всього дня.
  • Загальні часткові відступи щодо утримання поголів’я худоби
    • Частково відступаючи від вимог, викладених в пунктах 8.3.1., 8.4.2, 8.4.3 та 8.4.5, а також від кількості голів худоби, наведеної в Додатку VIIІ, компетентні інстанції країн-учасниць мають право дозволити частковий відступ від вимог згаданих пунктів та Додатка VIII для перехідного періоду, який закінчується 31 грудня 2010 року. Згаданий частковий відступ застосовується лише до тваринницьких господарств з наявними будівлями, спорудженими до 24 серпня 1999 року, і лише тією мірою, якою згадані будівлі для утримання худоби відповідають національним правилам стосовно органічного тваринництва, чинним до зазначеної дати, а за відсутності таких правил – приватним стандартам, які прийняли чи які визнають країни-учасниці.
    • Оператори, яким вигідне таке часткове скасування, зобов’язані надати контрольній інстанції або контрольному органові план, що міститиме положення, які забезпечать наприкінці періоду часткового скасування відповідність положенням цієї Постанови.
    • До 31 грудня 2006 року Комісія зобов’язана подати звіт щодо втілення в життя положень пункту 8.5.1.

 

С.         БДЖІЛЬНИЦТВО ТА ПРОДУКТИ БДЖІЛЬНИЦТВА

  1. Загальні принципи
  • Бджільництво є важливим видом діяльності, що допомагає захистові навколишнього середовища, сільського господарства та лісного господарства завдяки запиленню їх бджолами.
  • Кваліфікація продуктів бджільництва як продуктів органічного виробництва тісно пов’язана як з характеристиками обробки вуликів, так і з якістю середовища, що їх оточує. Ця кваліфікація також залежить від умови добування, обробки та зберігання продуктів бджільництва.
  • Якщо оператор триває кілька бджільницьких одиниць в одному районі, всі вони мають відповідати вимогам цієї Постанови. Частково відступаючи від згаданого принципу, оператор може утримувати господарські одиниці, що не відповідають вимогам цієї Постанови, за умови, що всі вимоги цієї Постанови виконуються, за винятком положень, викладених в параграфі 4.2 щодо розташування пасік. В цьому випадку продукт забороняється продавати з посиланням на методи органічного виробництва.

 

  1. Період конверсії
  • Продукти бджільництва можуть продаватися з посиланням на методи органічного виробництва лише тоді, коли положення, викладені в цій Постанові, виконуються на протязі принаймні одного року. Під час періоду конверсії віск має замінюватися згідно з вимогами, викладеними в пункті 8.3.

 

  1. Походження бджіл
  • Вибираючи породу, слід враховувати здатність комах пристосуватися до місцевих умов, їхню життєздатність та опір хворобам. Перевагу слід віддавати використанню європейських порід Apis melifera та їхнім місцевим екотипам.
  • Пасіки мусять формуватися шляхом поділу сімей чи набування бджолиних роїв чи вуликів з підрозділів, які виконують умови, викладені в цій Постанові.
  • Вперше частково відступаючи від цих умов, та за умови попереднього затвердження контрольною інстанцією або контрольним органом, дозволяється конвертувати наявні пасіки у виробничій одиниці, якщо вони не відповідають правилам цієї Постанови.
  • Вдруге частково відступаючи від цих умов, дозволяється набувати бджолині рої у пасічників, які не виробляють продукцію згідно з цією Постановою, протягом перехідного періоду, що закінчується 24 серпня 2002 року, з врахуванням періоду конверсії.
  • Втретє частково відступаючи від цих умов, відновлення пасік має дозволятися контрольною інстанцією або контрольним органом, за відсутності пасік, що відповідають цій Постанові, у випадку високої смертності комах, спричиненою станом здоров'я чи катастрофічними обставинами, з врахуванням періоду конверсії.
  • Вчетверте частково відступаючи від цих умов, під час відновлення пасік дозволяється вводити до складу пасік 10% на рік бджолиних маток та бджолиних роїв, які не відповідають цій Постанові, за умови, що бджолині матки та рої розміщаються у вуликах з стільниками чи рамами стільників, що надходять з господарських одиниць органічного виробництва. В цьому випадку період конверсії не застосовується.

 

  1. Розташування пасік
  • Країни-учасниці мають право визначити регіони або райони, де практично неможливе бджільництво, яке б відповідало цій Постанові. Пасічник зобов'язаний надати контрольній інстанції або контрольному органові карту відповідного мірила з розташуванням вуликів згідно з вимогами Додатка ІІІ, Частина А1, розділ 2, перший абзац. Якщо такі райони не визначено, пасічник зобов'язаний надати контрольній інстанції або контрольному органові відповідну документацію та докази (включаючи, за необхідності, відповідні аналізи) того, що райони, доступні його бджолиним сім’ям, відповідають умовам, що їх вимагає ця Постанова.
  • Розташування пасік мусить:
    • Забезпечити достатню кількість природного нектару, медвяної роси та джерел пилку для бджіл, та доступ до води;
    • Бути таким, щоб в межах радіусу в 3 км від місця розташування пасіки джерела нектару та пилку складалися в основному з органічно вирощених культур та/або випадкової рослинності згідно з вимогами Статті 6 та Додатка І цієї Постанови, а культури можуть не підпадати під положення цієї Постанови, але мають оброблятися методами слабкого впливу на навколишнє середовище на зразок описаних в програмах, які розроблено згідно з Постановою (ЕЕС) №2078/92(1) та які не можуть суттєво вплинути на кваліфікацію продуктів бджільництва, як продуктів органічного виробництва.
    • Забезпечити достатню відстань від будь-яких не сільськогосподарських виробничих джерел, які можуть викликати забруднення, наприклад: міські центри, автостради, промислові зони, звалища сміття, спалювані сміття та ін. Інспекційні інстанції та органи мають запровадити заходи на забезпечення цієї вимоги.

Наведені вище вимоги не застосовуються до районів, де не відбувається квітіння або де вулики “сплять”.

 

  1. Годування
  • Наприкінці продуктивного сезону у вуликах слід залишати запаси меду та пилку, достатні для того, що пережити зиму.
  • Штучне годування бджолиних сімей дозволяється, якщо виживанню вуликів загрожують несприятливі погодні умови. Штучне годування слід робити медом органічного виробництва, бажано від того ж підрозділу органічного виробництва.
  • Вперше частково відступаючи від пункту 5.2, компетентні інстанції країн-учасниць можуть дозволити використання цукрового сиропу органічного виробництва замість меду органічного виробництва, або використання цукрової меляси органічного виробництва замість меду органічного виробництва у штучному годуванні, зокрема, коли цього вимагають кліматичні умови, що викликають кристалізацію меду.
  • Вдруге частково відступаючи від наведених вище умови, використання цукрового сиропу, цукрової меляси та меду, на які не поширюється ця Постанова, може дозволити контрольна інстанція або контрольний орган для штучного годування протягом перехідного періоду, який закінчується 24 серпня 2002 року.
  • Наведену далі інформацію слід ввести до реєстру пасік щодо використання штучного годування: тип продукту, дати, кількості та вулики, де воно застосовується.
  • Інші продукти, відмінні від вказаних в пунктах 5.1 – 5.4, забороняється використовувати у бджільництві, яке відповідає вимогам цієї Постанови.
  • Штучне годування може здійснюватися лише між останнім медозбором та 15 днями до початку наступного періоду утворення нектару чи медвяної роси.

 

  1. Профілактика хвороб та ветеринарне лікування
  • Профілактика хвороб у бджільництві має ґрунтуватися на наступних принципах:
  • Вибором відповідних морозостійких порід бджіл;
  • Застосовуванням певних практичних методів, які підтримують сильний опір хворобам та профілактику інфекцій на зразок регулярної заміни бджолиних маток, регулярної перевірки вуликів на предмет виявлення аномалій здоров'я, контроль за трутнями у вуликах, регулярна дезинфекція матеріалів та обладнання, знищення забрудненого матеріалу чи джерел, регулярне поновлення бджолиного воску та достатні запаси пилку та меду в вуликах.
    • Якщо, не зважаючи на всі наведені вище профілактичні заходи, бджолині сім’ї хворіють або підхоплюють інфекцію, їх слід негайно лікувати та, за необхідності, бджолині сім’ї слід переносити на ізольовані пасіки.
    • Застосування ветеринарних медичних продуктів у бджільництві, яка відповідає цій Постанові, має ґрунтуватися на наступних принципах:
  • Згадані продукти можуть використовуватися тією мірою якою їх використання дозволено країнами-учасницями згідно з відповідними положеннями Співдружності чи національними положеннями що відповідають законам Співдружності;
  • Використанню фітотерапевтичних та гомеопатичних продуктів слід віддавати перевагу перед хімічно синтезованими алопатичними медичними продуктами, за умови, що терапевтична дія таких продуктів є ефективною за тих умов, для яких призначено лікування;
  • Якщо використання наведених вище продуктів виявиться неефективним чи малоймовірно ефективним для боротьби з хворобою чи інвазією, які можуть зруйнувати бджолину сім’ю, дозволяється застосування хімічно синтезованих алопатичних медичних продуктів під відповідальність ветеринара чи інших осіб, вповноважених країнами-учасницями, без шкоди для принципів, викладених в пунктах (а) та (b) вище;
  • Забороняється використання хімічно синтезованих алопатичних медичних продуктів для профілактичного лікування;
  • Без шкоди для принципів, викладених у пункті (а) вище, для боротьби з шкідниками у випадку інвазії Varroa jacobsoni дозволяється застосовувати мурашину кислоту, молочну кислоту, оцтову кислоту та щавлеву кислоту та наступні речовини: ментол, тимол, евкаліпт чи камфору.
    • На додаток до викладених вище принципів, дозволу вимагають: ветеринарне лікування або обробка вуликів, стільників та ін., які є обов’язковими за національним законодавством чи законодавством Співдружності.
    • Якщо лікування провадиться з застосуванням хімічно синтезованих алопатичних продуктів, то протягом часу лікування бджолині сім'ї, що лікуються, мають розташовуватися в ізольованих вуликах, а весь віск має замінюватися воском, який відповідає вимогам, викладеним у цій Постанові. Відповідно, до таких бджолиних сімей застосовується період конверсії у 1 рік.
    • Вимоги, викладені в попередньому абзаці, не застосовуються до продуктів, згаданих в пункті 6.3(е).
    • Якщо мають застосовуватися ветеринарні медичні продукти, тип продукту (включаючи вказівку на активну фармакологічну речовину) разом з детальним діагнозом, помологією, способом вживання, тривалістю лікування та офіційним періодом виходу з лікування має чітко реєструватися та оголошуватися контрольній інстанції або контрольному органові перед тим, як продукти з’являться на ринку у вигляді продуктів органічного виробництва.

 

  1. Практика бджільництва та ідентифікація
  • Забороняється знищення бджіл у стільниках, як спосіб, пов’язаний зі збиранням продуктів бджільництва.
  • Забороняється калічення бджолиних маток на зразок підрізання крилець.
  • Дозволяється заміна бджолиної матки вбиванням старої бджолиної матки.
  • Практика знищення трутнів дозволяється лише у випадку їх зараження Varroa jacobsoni.
  • Під час викачування меду забороняється застосування хімічних репелентів.
  • Зона розташування пасіки має реєструватися разом з зазначенням вуликів. Контрольна інстанція або контрольний орган мають одержати інформацію про перенесення пасік у термін, погоджений з інспекційним органом чи інстанцією.
  • Особливого піклування заслуговує забезпечення відповідного добування, обробки та зберігання продуктів бджільництва. Будь-які заходи, спрямовані на виконання цих вимог, мають документуватися.
  • Видалення магазинів вуликів та викачування меду мають заноситися до журналу пасіки.

 

  1. Характеристика вуликів та матеріалів, які використовуються в бджільництві
  • Вулики мають виготовлятися в основному з природних матеріалів, які не загрожують забрудненням навколишнього середовища або продуктів бджільництва.
  • За винятком продуктів, згаданих у пункті 6.3(е), у вуликах можуть використовуватися лише натуральні продукти на зразок прополісу, воску та рослинних олій.
  • Бджолиний віск для нових обсягів вощини має братися з виробничих підрозділів органічного виробництва. Частково відступаючи від цієї вимоги, зокрема, у випадку нових установок чи протягом періоду конверсії, інспекційна агенція або орган за виняткових обставин, коли бджолиного воску органічного виробництва немає на ринку, можуть дозволити використання бджолиного воску з підрозділів неорганічного виробництва, за умови, що такий віск береться з верхньої частини.
  • Використання стільників з бджолиними дітками для викачування меду забороняється.
  • Для захисту матеріалів (рамок, вуликів та стільників), зокрема, від шкідників, дозволяються лише відповідні матеріали, наведені в Частині В Розділу 2 Додатка ІІ.
  • Дозволяється фізична обробка на зразок струменю пари чи полум’я.
  • Для чищення та дезинфекції матеріалів, будівель, обладнання, пристосувань або продуктів, які використовуються у бджільництві, дозволяються лише відповідні речовини, перелічені в Додатку ІІ, Частина Е.

 

qМ7

ДОДАТОК ІІ

Частина А

qМ12

Добрива та кондиціонери ґрунту

qМ17

Загальні умови для всіх продуктів:

  • Використання лише згідно з положеннями Додатка І;
  • Використання лише згідно з положеннями законодавства щодо пропозиції на ринку та використання відповідних продуктів, що застосовуються до сільського господарства країни-учасниці, де такий продукт використовується.

qМ7

 

Найменування

Опис, вимоги до складу, умови використання

Складні продукти або продукти, що містять лише матеріали, перелічені далі:

 

−   Стійлове добриво

Продукт, який складається з суміші екскрементів тварин та рослинної речовини (підстилка для тварин)

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

Вказати різновиди тварин.

Походить з екстенсивного тваринництва і лише у значенні uС1 Статті 6(5) t Постанови Ради (ЕЕС) № 2328/91(1) з останнім виправленням Постановою (ЕС) № 3669/93(2)

−   Висушене стійлове добриво та позбавлене води пташине добриво

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

Вказати різновиди тварин.

Походить з екстенсивного тваринництва і лише у значенні uС1 Статті 6(5) t Постанови Ради (ЕЕС) № 2328/91

−   Компостовані екскременти тварин, включаючи пташине добриво разом з компостованим стійловим добривом

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

Вказати різновиди тварин.

Забороняється походження з підприємств, де розведення худоби та птиці здійснюється промисловими методами.

−   Рідкі екскременти тварин (рідкий гній, сеча та ін.)

Використовуються після контрольованої ферментації та/або відповідного розбав­лення.

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

Вказати різновиди тварин.

Забороняється походження з підприємств, де розведення худоби та птиці здійснюється промисловими методами.

qМ20

−   Компостовані або ферментовані побутові відходи

 

Продукт, одержаний від відділених від джерела побутових відходів, які піддавали компостуванню або анаеробній ферментації з метою виробництва біогазу.

Лише рослинні та тваринні побутові відходи.

Лише за умови виробництва у закритій та контрольованій колекторній системі, прийнятій країною-учасницею.

Максимальні концентрації в мг/кг сухої речовини: кадмій – 0,7; мідь – 70; нікель – 25; свинець – 45; цинк – 200; ртуть – 0.4; хром (загальний) – 70; хром (VI) – 0(3)

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

Лише протягом періоду, який закінчується uМ22 31 березня 2006 рокуt

−   Торф

Використання обмежується лише садівництвом (вирощування овочів на продаж, квітникарство, вирощування дерев, розсадники)

qМ12

−   Глини (наприклад, перліт, вермикуліт та ін.)

 

 

Початковий склад субстрату має обмежуватися продуктами з наведеного переліку

 

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

qМ7

−   Відходи вирощування грибів

−   Випорожнення черв’яків (вермікомпост) та комах

−   Гуано

qМ20

−   Компостована або ферментована суміш рослинних речовин

 

Продукт, одержаний від змішування речовин рослинного походження, які піддавали компостуванню або анаеробній ферментації з метою виробництва біогазу.

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

qМ7

−   Продукти або побічні продукти тваринного походження, наведені далі:

−   Кров’яне борошно

−   Рогове борошно з копит

−   Рогове борошно

−   Кісткове борошно або кісткове борошно, позбавлене желатину

uМ17 -------------------t

−   Рибне борошно

−   М’ясне борошно

−   Борошно з пір’я, шерсті та chiquette

−   вовна

−   хутро

−   шерсть

−   молочні продукти

−   продукти та побічні продукти рослинного походження для добрив

    (наприклад, борошно з макухи, кокосової    шкаралупи, солодовий дріб’язок)

 

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

 

 

 

 

 

 

 

uМ12 максимальна концентрація у мг/кг сухої речовини хрому (VI): 0(3)t

qМ12

−   Морські водорості та їхні продукти

 

Якщо безпосередньо одержують за допомогою:

   (i)       фізичних процесів, включаючи позбавлення води, заморожування та розмелювання;

  (ii)       витяжки водою чи водним розчином кислоти та/або лугу;

 (iii)      ферментації;

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

qМ7

−   Деревна тирса та деревні стружки

 

−   Компостована кора

 

−   Деревна зола

 

−   Розпушений фосфорит

 

 

−   Алюмофосфат кальцію

 

 

 

qМ7

 

Деревина не обробляється хімічно після зрубування

Деревина не обробляється хімічно після зрубування

З деревини, що не обробляється хімічно після зрубування

Продукт, визначений Директивою Ради 76/116/ЕЕС(4), востаннє виправленою Директивою 89/284/ЕЕС (5)

Вміст кадмію не більше за 90 мг/кг Р2О5

Продукт, визначений Директивою 76/116/ЕЕС(4), востаннє виправленою Директивою uС1 89/284/ЕЕСt

Вміст кадмію не більше за 90 мг/кг Р2О5

Використання обмежується основними ґрунтами (рН > 7,5)

−   Томас-шлак

 

−   Неочищена сіль калію

(наприклад, каїніт, сильвініт та ін.)          

qМ17

−   Сульфат калію, можливо з домішками солі магнію

qМ7

−   Барда та витяжка з барди

−   Карбонат кальцію природного походження

(наприклад, крейда, мергель, мелений вапняк, бретонський меліорант, (maërl), фосфатна крейда та ін.)    

−   Карбонат магнію та кальцію природного походження

(наприклад, магнієва крейда, мелений магнієвий вапняк та ін.)

−   Сульфат магнію (наприклад, кізерит)

−   Розчин хлориду кальцію

 

 

 

−   Сульфат кальцію (гіпс)

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

 

Продукт, одержаний з неочищеної солі калію за допомогою процесу фізичної екстракції, можливо, з домішками солей магнію

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

 

Окрім аміачної барди

 

 

 

 

Лише природного походження

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

 

Для обробки листя яблунь після визначення дефіциту кальцію

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

Продукт, визначений Директивою 76/116/ЕЕС, востаннє виправленою Директивою 89/284/ЕЕС

Лише природного походження

 

qМ20

−   Промислове вапно з виробництва цукру

qМ7

 

−   Елементарна сірка

 

 

 

 

 

 

−   Мікроелементи

 

 

 

 

−   Хлорид натрію

 

 

 

 

−   Кам’яне борошно

 

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

 

Продукція, визначена Директивою 76 / 446 / ЕЕС з змінами і доповненнями, внесеними  Директивою 89 / 284 / ЕЕС.

 

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

 

Мікроелементи, включені у Директиву  89 / 530 / ЕЕС (*)

 

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

 

Лише видобута  сіль

 

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

 

(1) OJ L 218, 6.8.1991 р., стор. 1.

(2) OJ L 338, 31.12.1993 р., стор. 26.

uМ12 (3) Межа визначенняt

(4) OJ L 24, 30.1.1976 р., стор. 21.

(5) OJ L 111, 22.4.1989 р., стор. 34.

(6) OJ L 281, 30.9.1989 р., стор. 116.

 

 

qМ15

В. ПЕСТИЦИДИ

  1. Продукти для захисту рослин

qМ12

Загальні умови, що застосовуються до всіх продуктів, які складаються з наступних активних речовин або містять їх:

  • Застосування згідно з положеннями Додатка І
  • Лише у відповідності до конкретних положень відповідного законодавства щодо продуктів захисту рослин в межах країни-учасниці, де такий продукт використовуються (якщо таке застосовується (*))
  1. Речовини рослинного чи тваринного походження

Найменування

Опис, вимоги до складу, умови використання

qМ17

Ацедірихтин, що екстрагується з мелії індійської (Azadirachta indica) (мелія азедарах)

Інсектицид

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

qМ12

 (*) Бджолиний віск

Агент для формування крон дерев

Желатин

Інсектицид

(*) Гідролізовані протеїни

Атрактант;

Лише у дозволених застосуваннях у поєднанні з відповідними продуктами цього Додатка ІІ, Частина В

Лецитин

Фунгіцид

Екстракт (водний розчин) з Nicotiana tabacum

Інсектицид;

Лише проти рослинної тлі на субтропічних плодових деревах (наприклад, помаранчі, лимони) та тропічних культурах (наприклад, банани); використовується лише на початку вегетаційного періоду;

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією;

Лише протягом періоду, який закінчується 31 березня 2002 року

Рослинні олії (наприклад, м’ятна олія, хвойна олія, кминна олія)

Інсектицид, засіб проти кліщів, фунгіцид та сповільнювач проростання

qМ20

Піретрини, що екстрагуються з Chrysanthemum cineratiaefolium

Інсектицид,

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

qМ12

Касія, що екстрагується з Quassia amara

Інсектицид, репелент

Ротенон, що екстрагується з Derris spp., Lonchocarpus spp. та Terphrosia spp.

Інсектицид,

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією.

* В деяких країнах-учасницях продукти, позначені (*), не вважаються продуктами захисту рослин та не підпадають під положення законодавства щодо продуктів захисту рослин.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

qМ12

ІІ. Мікроорганізми, що використовуються для біологічної боротьби з шкідниками

 

Найменування

Опис, вимоги до складу, умови використання

Мікроорганізми (бактерії, віруси та грибки), наприклад, Bacillus thuringenesis, Granulosis virus, та ін.

Лише продукти, які не піддавалися генетичній модифікації в значенні цього терміну в Директиві 90/220/ЕЕС (1)

OJ L 117, 8.5.1990 р., стор. 15.

 

 

ІІІ. Речовини, що мають використовуватися в пастках та/або розподільниках

Загальні умови:

  • Пастки та/або розподільники мають запобігати проникненню речовини у навколишнє середовище та запобігати контакту речовин з культурами, що вирощуються
  • Пастки мають збиратися після використання, після чого від них позбавляються у безпечний спосіб

 

Найменування

Опис, вимоги до складу, умови використання

(*) Діамонійфосфат

Атрактант,

Лише у пастках

Метацетальдегід

Молюскоцид,

Лише в пастках з репелентом для вищих видів тварин

Лише протягом періоду, який закінчується uМ22 31 березня 2006 рокуt)

qМ17

Феромони

Атрактанти;порушники статевої поведінки; лише у пастках та/або розподільниках

qМ12

Піретроїди (лише дельта-метрин або ламбда-цигалотрин)

Інсектицид;

Лише у пастках з певними атрактантами;

Лише проти Batrocera oleae та Ceratitis capitata wied;

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією

qМ22

--------------------

qМ12

* В деяких країнах-учасницях продукти, позначені (*), не вважаються продуктами захисту рослин та не підпадають під положення законодавства щодо продуктів захисту рослин

qМ22

ІІІа Препарати, що мають розпилятися по поверхні між рослинами, що вирощуються

Найменування

Опис, вимоги до складу, умови використання

Ортофосфат заліза (ІІІ)

Молюскоцид

qМ12 

  1. IV. Інші речовини, що традиційно використовуються в органічному землеробстві

Найменування

Опис, вимоги до складу, умови використання

Мідь у формі гідроксиду міді, оксихлориду міді, (триосновного) сульфату міді, закису міді

Фунгіцид

До 31 грудня 2005 року не більше 8 кг міді на гектар протягом року, а з 1 січня 2006 року – не більше 6 кг міді на гектар протягом року, не порушуючи цим більш обмежену кількість, якщо її вказано в конкретних умовах загального законодавства щодо продуктів захисту рослин в тих країнах-учасницях, де такий продукт має використовуватися.

Для багаторічних культур країни-учасниці мають право, частково скасовуючи попередній параграф, забезпечити наступне застосування максимальних рівнів:

−       Загальна максимальна кількість, що використовується з 23 березня 2002 року до 31 грудня 2006 року, не може перевищувати 38 кг міді на гектар;

−       З 1 січня 2007 року максимальна кількість, яку можна використовувати протягом року на гектар, має обчислюватися відніманням тих кількостей, що фактично використову­валися протягом 4 попередніх років від, відповідно, 36, 34, 32 та 30 кг міді для 2007, 2008, 2009 та 2010 року та подальших років

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією

qМ12

(*) Етилен

 

Засіб для позбавлення бананів зеленого кольору

Калієва сіль жирної кислоти (рідке мило)

Інсектицид

(*) Алюмокалієвий галун (калініт)

Попередження достигання бананів

qМ17

Сірчанисте вапно (полісульфід кальцію)

Фунгіцид, інсектицид, засіб проти кліщів

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією

qМ12

Керосин

Інсектицид, засіб проти кліщів

Нафтопродукти

 

 

 

qМ22

qМ12

Інсектицид, засіб проти кліщів

Лише для плодових дерев, винограду, оливкових дерев та тропічних культур (наприклад, бананів)

------------------

Має визнаватися контрольним органом або контрольною інстанцією

Марганцевокислий калій

Фунгіцид, бактерицид

Лише для плодових дерев, оливкових дерев та винограду

(*) Кварцовий пісок

Репелент

qМ12

Сірка

 

Фунгіцид, засіб проти кліщів, репелент

* В деяких країнах-учасницях продукти, позначені (*), не вважаються продуктами захисту рослин та не підпадають під положення законодавства щодо продуктів захисту рослин

qМ15

  1. Продукти для боротьби із шкідниками та хворобами у приміщеннях та спорудах для поголів’я худоби :

Продукти, перелічені в Розділі 1

Засоби проти гризунів.

 

С. КОРМОВІ МАТЕРІАЛИ

 qМ26

  1. Кормові матеріали рослинного походження
  • Зернові культури, хлібні злаки, їхні продукти та побічні продукти. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Овес у зерні, подрібнені продукти, дерть, лушпиння та висівки; ячмінь у зерні, протеїн та дерть; паростки рису з-під преса; просо в зерні; жито в зерні та дерть; сорго в зерні; пшениця в зерні, дерть, висівки, кормова клейковина, клейковина та паростки; пшениця спельта в зерні; тритікале в зерні; кукурудза в зерні, висівки, дерть, паростки з-під преса та клейковина; стебла після приготування солоду; пивне зерно.

  • Олійне насіння, олійні фрукти, їхні продукти та побічні продукти. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Насіння рапсу, пресоване насіння та лушпиння; соєві боби в зерні, висушені, пресовані та лушпиння; насіння соняшника та пресоване насіння; насіння бавовни та пресоване насіння, насіння льону та пресоване насіння; насіння кунжуту та пресоване насіння; пресовані кісточки пальми; пресоване гарбузове насіння; оливки, пульпа оливок, рослинні олії (одержані фізичним екстрагуванням)

  • Насіння бобових, його продукти та побічні продукти. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Насіння нуту, дерть та висівки; насіння віки (Vicia ervilia), дерть та висівки; насіння чіки посівної (Lathyrus sativus) після теплової обробки, дерть та висівки; зерна гороху, дерть та висівки; плоди кормових бобів, дерть та висівки; плоди кінських бобів, дерть та висівки; насіння віки (Vicia spp.), дерть та висівки; насіння люпину, дерть та висівки.

  • Коренеплоди, коріння, їхні продукти та побічні продукти. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Пульпа цукрового буряка, картопля, коренеплоди солодкої картоплі, пульпа (побічний продукт екстракції картопляного крохмалю), картопляний крохмаль, картопляний протеїн та маніоку.

  • Інше насіння та плоди, їхні продукти та побічні продукти. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Ріжкове дерево, його стручки та борошно з них, гарбузи, пульпа цитрусових; яблука, айва, груші, персики, фіги, виноград та пульпа з них; каштани, грецькі горіхи пресовані, горіхи ліщини пресовані; лузга плодів какао та пресовані плоди; жолуді.

  • Фураж та грубі корми. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Люцерна, борошно з люцерни, конюшина, борошно з конюшини, трава (фуражних рослин), трав’яне борошно, сіно, силос, солома з зернових та коренеплоди для виробництва корму.

  • Інші рослини, їхні продукти та побічні продукти. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Меляса, борошно з морських водоростей (одержують висушуванням та перемелюванням морських водоростей з промиванням для видалення йоду), рослинні порошки та витяжки, витяжки з протеїну рослин (дають виключно молодим тваринам), спеції та лікарські рослини.

  • Настуні кормові матеріали можуть використовуватися до 30 червня 2004 року: зерна рису, рисова січка, рисові висівки, кормове жито, висівки жита, пресоване насіння олійної ріпи, висівки насіння олійної ріпи та тапіока.
  1. Кормові матеріали тваринного походження
  • Молоко та молочні продукти. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Не пастеризоване молоко, визначене в Статті 2 Директиви 92/46/ЕЕС(1), сухе молоко, збиране молоко, сухе збиране молоко, сколотини, сухі сколотини, сироватка, суха сироватка, суха сироватка зі зниженим вмістом цукру, сухий протеїн сироватки (екстрагований фізичною обробкою), порошковий казеїн, порошкова лактоза, сир та кисле молоко

  • Риба та інші морські тварини, їхні продукти та побічні продукти. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Риба, риб’ячий жир, та жир печінки тріски неочищений, аутолізати, гідролізати та протеолізати тканин риби, молюсків чи ракоподібних, одержані під дією ензимів (як в розчинній формі, так і ні), які дають виключно молодим тваринам. Рибне борошно.

  • Яйця та яєчні продукти, що використовуються як корм для птиці, бажаного з того ж господарства.
  1. Кормові матеріали мінерального походження

До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Натрій:

Неочищена морська сіль

Груба кам’яна сіль

Сульфат натрію

Карбонат натрію

Бікарбонат натрію

Хлорид натрію

Калій:

Хлорид калію

Кальцій:

Літотамнії та мергель

Мушлі водних тварин (включаючи кістки каракатиці)

Карбонат кальцію

Лактат кальцію

Глюконат кальцію

Фосфор:

Вторинний кислий фосфат кальцію без фтору

Первинний кислий фосфат кальцію без фтору

Первинний кислий фосфат натрію

Фосфат кальцію-магнію

Фосфат кальцію-натрію

Магній:

Окис магнію (безводний оксид магнію)

Сульфат магнію

Хлорид магнію

Карбонат магнію

Фосфат магнію

Сірка:

Сульфат натрію

До 30 червня 2004 року дозволяється використовувати кістковий вторинний кислий фосфат кальцію.

qМ15

  1. КОРМОВІ ДОБАВКИ ДЕЯКИХ РЕЧОВИН, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У ХАРЧУВАННІ ТВАРИН (ДИРЕКТИВА 82/471/ЕЕС) ТА ТЕХНОЛОГІЧНІ ДОБАВКИ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У КОРМАХ

qМ26

  1. Кормові добавки
  • Мікроелементи. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Е1 Залізо:

Карбонат заліза (ІІ)

Сульфат заліза (ІІ) моногідрат та/або гептагідрат

Оксид заліза (ІІІ)

Е2 Йод:

Кальцій йодноватокислий безводний

Кальцію йодноватокислого гексагідрат

Натрій йодноватокислий

Е3 Кобальт:

Сульфат кобальту (ІІ), моногідрат та/або гептагідрат

Основний карбонат кобальту (ІІ) моногідрат;

Е4 Мідь:

Оксид міді (ІІ)

Основний карбонат міді (ІІ) моногідрат;

Сульфат міді (ІІ), пентагідрат

Е5 Марганець:

Карбонат марганцю (ІІ)

Оксид марганцю (ІІ) та оксид марганцю (ІІІ)

Сульфат марганцю (ІІ), моно- та/або тетрагідрат

Е6 Цинк:

Карбонат цинку

Оксид цинку

Сульфат цинку моно- та/або гептагідрат

Е7 Молібден:

Амоній молібденовокислий, натрій молібденовокислий

Е8 Селен:

Селеновокислий натрій

Селенистокислий натрій

  • Вітаміни, провітаміни та добре визначені речовини, що дають подібні наслідки. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Вітаміни, дозволені Директивою 70/524/ЕЕС(1)

  • Бажано одержані з сировини, що природно зустрічається у кормах, та
  • Синтетичні вітаміни, ідентичні природним – лише для одношлункових тварин

Частково відступаючи від першого підпункту, та протягом перехідного періоду, який триває до 31 грудня 2005 року, компетентна інстанція кожної країни-учасниці може дозволити застосування синтетичних вітамінів типів А, D та E для жуйних тварин, за умови додержання наступних положень:

  • Синтетичні вітаміни ідентичні природним, та
  • Дозвіл, виданий країною-учасницею, ґрунтується на абсолютно точних критеріях, і про нього повідомляють Комісію.

Виробники можуть скористатися вигодами з такого дозволу, лише якщо вони переконають контрольну інстанцію чи орган країни-учасниці в тому, що здоров'я та благополуччя їхніх тварин не гарантується без використання згаданих синтетичних вітамінів.

  • Ензими. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Ензими, дозволені Директивою 70/524/ЕЕС.

  • Мікроорганізми. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Мікроорганізми, дозволені Директивою 70/524/ЕЕС.

  • Консерванти. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Е200    Сорбинова кислота

Е236    Мурашина кислота

Е260    Оцтова кислота

Е270    Молочна кислота

Е280    Пропіонова кислота

Е330    Лимонна кислота

Використання молочної, мурашиної, пропіонової та оцтової кислоти у виробництві силосу дозволяється лише за умови, що погодні умови не забезпечують відповідної ферментації.

  • В’яжучі речовини, агенти проти злежування та коагулянти. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Е470    Стеарат кальцію природного походження

Е551b  Колоїдний кремній

Е551с  Кізельгур

Е 558   Бентоніт

Е 559   Каолінові глини

Е560    Натуральні суміші стеарітів та хлоритів

Е561    Вермікулит

Е562    Сепіолит

Е559    Перліт

  • Речовини-антиоксиданти. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Е306    Багаті токоферолом витяжки природного походження

  • Добавки до силосу. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Починаючи з 19 жовтня 2004 року, ензими, дріжджі та бактерії, дозволені Постановою (ЕС) №1831/2003 про добавки для використання для годування тварин.

  1. Деякі продукти, що використовуються у харчуванні тварин

До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:

Пивні дріжджі

 

  1. Технологічні добавки, що використовуються у кормах
  • Технологічні добавки до силосу. До цієї категорії відносяться лише наступні речовини:
  • Морська сіль, крупна кам'яна сіль, сироватка, цукор, пульта цукрового буряка, борошно з зернових та меляса;
  • До 18 жовтня 2004 року: ензими, дріжджі, а також молочні, оцтові, мурашині та пропіонові бактерії.

 

qМ15

Е. ПРОДУКТИ, ДОЗВОЛЕНІ ДЛЯ ЧИЩЕННЯ ТА ДЕЗИНФЕКЦІЇ БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД ДЛЯ ПОГОЛІВ’Я ХУДОБИ (НАПРИКЛАД, ОБЛАДНАННЯ ТА ПРИЛАДДЯ)

Калієве та натрієве мило

Вода та пара

Вапняне молоко

Вапно

Негашене вапно

Гіпохлорит натрію (наприклад, як рідкий відбілювач)

Каустична сода

Каустичний поташ

Перекис водню

Натуральні есенції рослин

Цитринова, надоцтова кислота, мурашина, молочна щавлева та оцтова кислота

Сприт

Азотна кислота (молочне обладнання)

Фосфорна кислота (молочне обладнання)

Формальдегід

Продукти для чищення та дезинфекції для дійок та обладнання для доїння.

Карбонат натрію

  1. ІНШІ ПРОДУКТИ

qМ21

ДОДАТОК ІІІ

МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ПЕРЕВІРКИ ТА ЗАХОДИ ПЕРЕСТОРОГИ У ВИПАДКУ ВИКОРИСТАННЯ СХЕМИ ПЕРЕВІРКИ, НАВЕДЕНОЇ В СТАТТЯХ 8 ТА 9

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

  1. Мінімальні вимоги до перевірки

Вимоги цього Додатка до перевірки застосовуються без применшення заходів, яких вживають країни-учасниці для того, щоб забезпечити можливість простежити за продуктом (згідно зі Статтею 9(12)(а) та (с)) на всьому виробничому ланцюжку, та забезпечити додержання положень цієї Постанови.

  1. Впровадження

qМ23

Оператори, які вже працюють за цієї Постановою на дату, згадану в Статті 2 Постанови (ЕС) № 2491/2001, підпадають також під умови, згадані в пункті 3 та умови початкової перевірки, наведені в Розділах А, В, С, D та Е конкретних положень цього Додатка.

qМ21

  1. Початкова перевірка

Вперше впроваджуючи домовленість про перевірку, відповідальний оператор зобов'язаний скласти:

  • Повний опис виробничого підрозділу та/або приміщення та/або діяльності;
  • Всі практичні заходи, які слід вжити на рівні виробничого підрозділу та/або приміщень та/або діяльності з метою забезпечити виконання цієї Постанови, та, зокрема, цього Додатка.

Опис та відповідні вжиті практичні заходи мають вноситися до декларації, яку підписує відповідальний оператор.

Окрім того, в такій декларації мають бути зобов’язання оператора:

  • Виконувати роботи згідно зі Статтями 5, 6, 6А та, де це застосовується, Статті 11 uМ23 та/або Постанови (ЕС) № 223/2003t;
  • Погодитися, у випадку порушення чи невідповідності, з примусовим застосуванням заходів, згаданих в Статті 9(9) та, якщо таке застосовується, у Статті 10(3), та
  • Згода інформувати в письмовій формі покупців продукту з тим, щоб забезпечити видалення вказівки з посиланням на метод органічного виробництва, зі своєї продукції.

Згадана декларація має перевірятися контрольним органом або контрольною інстанцією, які складають звіт з визначенням можливих недоліків та невідповідностей з положеннями цієї Постанови. Оператор зобов'язаний також підписати цей документ та вжити відповідних виправних заходів.

  1. Повідомлення

qМ23

Відповідальні оператори зобов’язані вчасно повідомляти інспекційному органові чи інстанції про будь-які зміни в описах практичних заходів, згаданих у пункті 3, та в умовах початкової перевірки, передбаченої в Розділах A, B, C, D та E конкретних положень цього Додатка.

qМ21

  1. Перевірки

Контрольний орган або контрольна інстанція зобов’язані принаймні один раз на рік проводити повну фізичну перевірку виробничих/підготовчих підрозділів чи інших приміщень. Контрольний орган або контрольна інстанція мають право брати зразки для перевірки продуктів, які не дозволено цією Постановою, або для перевірки методів виробництва, що не відповідають цій Постанові. Зразки також можна брати та аналізувати з метою виявлення можливого забруднення не дозволеними продуктами. Однак, такий аналіз має провадитися тоді, коли є підозра щодо застосування недозволених продуктів. Після кожної перевірки має складатися звіт про перевірку, який також підписує відповідальна особа виробничого підрозділу або її представник.

qМ21

Окрім того, контрольний орган або контрольна інстанція проводять довільні перевірки (як оголошені, так і ні). Такі перевірки мають охоплювати, зокрема, ті господарства чи ситуації, де може існувати конкретний ризик чи заміна продуктів органічного виробництва іншими продуктами.

  1. Документальний облік

У підрозділі чи приміщеннях має вестися документація щодо запасів та фінансова документація, яка б дозволяла операторові та контрольному органові чи контрольній інстанції простежити:

  • Постачальника та продавця (якщо вони не одна особа), або експортера продуктів;
  • Природу та кількості сільськогосподарських продуктів, згаданих в Статті 1, які доставлено до підрозділу та, якщо таке необхідно, природу будь-яких придбаних матеріалів та використання таких матеріалів uМ23 та, якщо необхідно, склад складних кормівt;
  • Природу, кількості та одержувачів та покупців (якщо вони не одна особа) будь-яких продуктів, згаданих у Статті 1, які вийшли з підрозділу чи з приміщення або складських об’єктів першого одержувача вантажів
  • Будь-яку іншу інформацію, необхідну контрольному органові або контрольній інстанції для проведення відповідної перевірки

Дані у облікових документах мають наводитися разом з відповідним виправдувальним документом.

Рахунки мають демонструвати баланс між матеріалами на вході та на виході.

  1. Пакування та перевезення продуктів до інших виробничих/підготовчих одиниць або приміщень

Оператори зобов’язані забезпечити для продуктів, згаданих у Статті 1, можливість транспортування до інших підрозділів, включаючи оптових та роздрібних торговців, лише у відповідній упаковці, тарі чи транспортними засобами, закритими так, щоб заміну змісту не можна було зробити без підробки чи пошкодження пломби, та з етикеткою, де зазначено, без применшення вимог щодо будь-яких інших вказівок, що вимагаються законом:

  • Найменування та адресу оператора та власника або продавця продукту (якщо вони не одна особа);
  • uМ23 найменування продукту або опис складного корму, яке супроводжується посиланням на метод органічного виробництва згідно з (якщо застосовується) Статтею 5 цієї Постанови або Статтею 3 Постанови (ЕС) №223/2003t;
  • найменування та/або код контрольного органу або контрольної інстанції, яким оператор підлягає; та
  • якщо має значення, то ідентифікаційне маркування партії згідно з системою маркування, яку або затверджено на національному рівні, або погоджено з контрольним органом або контрольною інстанцією, та яка дозволяє зв’язати цю партію зі звітністю, згаданою в пункті 6.

Інформація, згадана в пунктах (а), (b), (c) та (d), може також наводитися на супровідних документах, якщо такі документи можна однозначно зв’язати з упаковкою, тарою чи засобом транспортування продукту. Такий супровідний документ має включати інформацію про постачальника та/або перевізника.

Однак, закриття упаковки, тари чи засобів транспортування не вимагається, якщо:

  • транспортування провадиться безпосередньо між виробником та іншим оператором, якщо обидва підпадають під систему контролю, згадану в статті 9, та
  • продукти супроводжуються документом, в якому міститься інформація, що вимагається в попередньому підпункті, та
  • контрольний орган чи контрольна інстанція як оператора, який відправляє, так і оператора, який приймає, знають про такі транспортні операції та згодні з ними. Таку угоду можна передбачити для однієї транспортної операції або більшої їх кількості.
  1. Зберігання продуктів

Для зберігання продуктів площі мають підтримуватися у такому стані, щоб забезпечити ідентифікацію партій та уникнути будь-якого змішування з продуктами чи забруднення продуктами та/або речовинами, які не відповідають цій Постанові.

  1. Продукти, щодо яких існує підозра стосовно невідповідності вимогам Постанови

Якщо оператор вважає чи підозрює, що будь-який продукт, який він виробив, підготував, імпортував або доставив від іншого оператора, не відповідає цій Постанові, такий оператор зобов'язаний започаткувати процедури, спрямовані або на зняття з такого продукту будь-якого посилання на метод органічного виробництва, або на виділення та ідентифікацію такого продукту. Такий продукт оператор має право передати на обробку чи пакування, чи на ринок після усунення згаданих сумнівів, якщо тільки продукт не з’являється на ринку без вказівки з посиланням на метод органічного виробництва. У випадку згаданих сумнівів, такий оператор зобов'язаний негайно інформувати контрольний орган або контрольну інстанцію. Контрольний орган чи контрольна інстанція мають право вимагати не допущення на ринок такого продукту з вказівкою, яка посилається на метод органічного виробництва, якщо такий контрольний орган чи контрольну інстанцію не переконають (за допомогою інформації від такого оператора чи з інших джерел) в тому, що сумніви усунено.

Якщо контрольний орган або контрольна інстанція мають обґрунтовану підозру щодо того, що будь-який оператор має намір запропонувати товар, який не відповідає цій Постанові, але має вказівку з посиланням на метод органічного виробництва, такий контрольний орган або контрольна інстанція можуть вимагати від оператора тимчасово не пропонувати продукт з таким посиланням. Таке рішення має доповнюватися зобов’язанням зняти з такого продукту будь-яке посилання на метод органічного виробництва, якщо контрольний орган або контрольна інстанція впевнені, що продукт не відповідає вимогам цієї Постанови. Однак, якщо підозра не підтвердилася, згадане вище рішення має скасовуватися не пізніше періоду часу, протягом якого воно діяло. Такий період визначає контрольний орган або контрольна інстанція. Оператор має надати контрольному органові або контрольній інстанції всебічну підтримку у розвіюванні підозри.

  1. Доступ до об’єктів

Оператор зобов'язаний надати контрольному органові або контрольній інстанції (з метою перевірки) доступ до будь-яких частин підрозділів та до приміщень, а також до звітності та до відповідних виправдувальних документів. Він має забезпечити контрольний орган або контрольну інстанцію будь-якою інформацією, що вважається необхідною для цілей перевірки.

Якщо такого вимагають контрольний орган або контрольна інстанція, оператор зобов'язаний надати результати власної добровільної перевірки та програм відбору зразків.

Понад те, імпортери та перші утримувачі вантажу зобов’язані надати будь-які дозволи на імпорт згідно зі Статтею 11(6), та протоколи перевірки з боку третіх країн.

  1. Обмін інформацією

Якщо оператора та його субпідрядників перевіряють різні контрольні органи або контрольні інстанції, до декларації, згаданої в пункті 3, мусить входити угода від імені оператора та його субпідрядників щодо того, що різні контрольні органи або контрольні інстанції можуть обмінюватися інформацією щодо операцій протягом згаданої перевірки, та щодо способу втілення в життя такого обміну інформацією.

 

СПЕЦИФІЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

А.       Виробництво рослин, рослинних продуктів, поголів’я худоби та/або продуктів тваринництва

 

Цей розділ стосується будь-якого підрозділу, що займається виробництвом, визначеним у Статті 4(2), продуктів, згаданих у Статті 1(1)(а) власним коштом чи коштом третьої сторони.

Виробництво має відбуватися у підрозділі, в якому виробничі приміщення, земельні ділянки, пасовища, вигони, відкриті загони, приміщення для поголів’я худоби, та, якщо таке застосовується, приміщення для зберігання культур, зернових продуктів, продуктів тваринництва, сировини та вхідних матеріалів, чітко відділені від переліченого вище у будь-якому іншому підрозділі, який провадить виробництво не у відповідності з правилами, викладеними в цьому Положенні.

Обробка, пакування та/або реалізація можуть відбуватися у виробничому підрозділі, де така діяльність обмежена власною сільськогосподарською продукцією.

Кількості, що продаються безпосередньо кінцевому споживачеві, мають обліковуватися щоденно.

Забороняється зберігання в підрозділі вхідних продуктів, відмінних від дозволених у Статті 6(1)(b) та (с), та у Статті 6(3)(а).

По одержанні будь-якого продукту, згаданого у Статі 1, оператор зобов’язаний перевірити цілісність упаковки чи тари, якщо таке вимагається, та наявність позначок, згаданих у пункті 7 загальних положень цього Додатка. Результат такої перевірки має явно вказуватися у документальному звіті, згаданому у пункті 6 загальних положень

А.1.    Рослини та рослинні продукти, що вирощуються на фермах чи збираються

  1. Початкова перевірка

Повний опис виробничого підрозділу, згаданого в пункті 3 загальних положень цього Додатка, має:

  • Складатися, навіть якщо виробник обмежує свою діяльність збиранням дикоростучих рослин;
  • Змальовувати складські та виробничі приміщення, земельні ділянки та/або зони збирання та, якщо такі є, приміщення, в яких проходять певні операції з опрацювання та/або виробництва, та
  • Вказувати дату останнього застосування продуктів, використання яких на ділянках землі та/або зонах збирання не відповідає вимогам Статті 6(1)(b)

У випадку збирання дикоростучих рослин, практичні заходи, згадані в пункті 3 загальних положень цього Додатка, мають включати в себе гарантії третіх сторін, які виробник може надати для того, щоб забезпечити виконання Додатка І, Розділу А, пункту 4.

  1. Повідомлення

Кожного року, не пізніше дати, вказаної контрольним органом або контрольною інстанцією, виробник зобов'язаний повідомити такому органові чи інстанції свій графік вирощування культур з розбивкою по ділянках землі.

  1. Кілька виробничих підрозділів, якими керує один оператор

Якщо оператор керує кількома виробничими підрозділами в одній зоні, підрозділи, що вирощують рослини чи виробляють рослинні продукти, що не підпадають під Статтю 1, разом з приміщеннями для зберігання для вхідних продуктів (на зразок добрив, продуктів захисту рослин, насіння) мають також підпадати під дію загальних домовленостей про перевірку, викладених в загальних положеннях цього Додатка, а також під дію специфічних положень про перевірку, що стосуються пунктів 1, 2, 3, 4 та 6 загальних положень.

Однакові сорти, або сорти, які важко відрізнити від сортів, що виробляються підрозділом, згаданим у другому параграфі розділу А, забороняється виробляти в таких підрозділах.

Однак, виробники можуть частково скасувати правило, згадане в останньому реченні попереднього пункту:

  • У випадку виробництва продуктів багаторічних культур (плодові дерева з їстівними фруктами, виноград та хміль), за умови додержання наступних умов:

 

  1. виробництво, що розглядається, утворює частину плану конверсії, щодо якого виробник бере на себе тверде зобов’язання, та яким передбачається початок конверсії останньої частини зони, що розглядається, якнайближчим часом, який у жодному випадку не може перевищувати п'ять років.
  2. було вжито відповідних заходів для забезпечення постійного відділення продуктів, одержаних від кожного з підрозділів, що розглядаються;
  3. контрольний орган або контрольну інстанцію повідомляють про збирання кожного з відповідних продуктів принаймні за 48 годин;
  4. негайно після закінчення збирання виробник повідомляє контрольний орган чи контрольну інстанцію про точні кількості, зібрані відповідними підрозділами, разом з будь-якими конкретними розрізнювальними рисами (на зразок якості, кольору, середньої ваги та ін.), та підтверджує, що вжито заходів для відділення таких продуктів.
  5. план конверсії та заходи, згадані у пункті 1 та пункті 3 загальних положень, затверджено контрольним органом або контрольною інстанцією. Таке затвердження має робитися кожного року після початку впровадження плану конверсії.
  • У випадку площ, призначених компетентними інстанціями країн-учасниць для сільськогосподарських досліджень, за умови виконання умов 2, 3 та 4, та відповідної частини умови 5, наведених у пункті (а).
  • У випадку виробництва насіння, матеріалів для вегетативного розмноження та трансплантатів, за умови виконання умов 2, 3 та 4, та відповідної частини умови 5, наведених у пункті (а).
  • У випадку сінокісних угідь, що використовуються виключно для випасу.

 

А.2.    Тваринництво та продукти тваринництва

  1. Початкова перевірка

Коли систему контролю, що стосується конкретно продуктів тваринництва, застосовується вперше, повний опис підрозділу, згаданого під пунктом 3 загальних положень Додатка має включати в себе:

  • Повний опис будівель для поголів’я худоби, пасовищ, відкритих вигонів, відкритих загонів та ін., та, якщо таке застосовується, приміщень для зберігання, пакування та обробки продуктів тваринництва, сировини та вхідних матеріалів
  • Повний опис споруд для зберігання тваринного добрива.

Практичні заходи, згадані в пункті 3 загальних положень цього Додатка, мають включати в себе:

  • План внесення добрива, погоджений з контрольним органом або контрольною інстанцією, разом з повним описом площ, переданих під рослинництво;
  • Якщо таке застосовується щодо внесення добрива, письмові домовленості з іншими господарствами, що відповідають вимогам цієї Постанови
  • План керівництва для виробничого підрозділу органічного тваринництва (наприклад, керування годуванням, репродукцією, зміцненням здоров'я та ін.)
    1. Ідентифікація поголів’я худоби

Поголів’я худоби мусить мати постійну ідентифікацію з застосовуванням методів, пристосованих до кожного різновиду – індивідуальну для великих ссавців та індивідуальну чи групову у випадку птиці та малих ссавців.

  1. Документація на поголів’я худоби

Документація на поголів’я худоби має складатися у формі реєстру та надаватися контрольним органом чи інстанціям в будь-який час за адресою господарства.

Така документація, в якій має надаватися повний опис системи керування стадом чи зграєю, мусить включати в себе наступну інформацію:

  • За породами (стосовно поголів’я худоби, що прибуває до господарства): походження та дата прибуття, період конверсії, тавро та ветеринарні документи;
  • Стосовно поголів’я худоби, яке залишає господарство: вік, кількість голів, вага у випадку забою, тавро та пункт призначення;
  • Подробиці щодо кожної загиблої тварини та причини;
  • Стосовно годування: тип, включаючи харчові добавки, пропорції різних складників у раціоні та періоди доступу до зон вільного випасу, періоди сезонних перегонів худоби на нові пасовища, коли встановлюються обмеження;
  • Стосовно профілактики хвороб, лікування та ветеринарного догляду: дату лікування, діагноз, тип продукту для лікування, спосіб лікування та рецепт лікаря щодо ветеринарного догляду з обґрунтуванням та періодами відвикання від ліків, що застосовуються до того, як продукти тваринництва запропонують на ринку
    1. Кілька виробничих підрозділів, якими керує один оператор

Якщо виробник, згідно з пунктами 1.6 розділу В та 1.3 розділу С Додатка І, керує кількома виробничими підрозділами, такі підрозділи, які продукують худобу чи продукти тваринництва, що не підпадають під Статтю 1, мають також підпадати під дію системи контролю стосовно пункту 1 цього підрозділу щодо поголів’я худоби та продуктів тваринництва, та щодо забезпечення керування тваринництвом, документації про поголів’я худоби та принципів, що визначають зберігання продуктів тваринництва, які використовуються.

Частковий відступ від вимог щодо різних порід, що використовуються, наведений в пункті 1.6 Додатка І, Частина В, можна дозволяти господарствам, що провадять сільськогосподарські дослідження, контрольним органом або контрольною інстанцією за згодою компетентної інстанції країни-учасниці, за умови задоволення наступних вимог:

  • Вжиття відповідних заходів, погоджених з контрольним органом або контрольною інстанцією з тим, щоб гарантувати постійне розділення поголів’я худоби, продуктів тваринництва, добрив та кормів для кожного з підрозділів;
  • Виробник заздалегідь інформує контрольний орган або контрольну інстанцію про будь-яку поставку чи продаж поголів’я худоби чи продуктів тваринництва;
  • Оператор інформує контрольний орган або контрольну інстанцію про точні кількості, вироблені підрозділом, разом з будь-якими характеристиками, що дозволяють ідентифікувати продукти та підтвердити, що застосовуються заходи, вжиті для розділення продуктів.
    1. Інші вимоги

Частково відступаючи від цих правил, дозволяється зберігання алопатичних ветеринарних медичних препаратів та антибіотиків у господарствах, за умови їхнього призначення ветеринаром для лікування, згаданого в Додатку І, та за умови їхнього зберігання у контрольованому місці з занесенням до реєстру ферми.

 

В.       Підрозділи для виробництва рослинних продуктів та продуктів тваринництва, та продуктів харчування, що складаються з рослинних продуктів та продуктів тваринництва

Цей розділ стосується будь-якого підрозділу, який займається підготовкою, згідно з визначенням Статті 4(3) продуктів, згаданих у Статті 1(1) власним коштом чи коштом третьої сторони, включаючи, зокрема, також:

  • Підрозділи, що займаються пакуванням та/або перепакуванням згаданих продуктів;
  • Підрозділи, що займаються етикетуванням та/або повторним етикетуванням згаданих продуктів.


  1. Початкова перевірка

Повний опис підрозділу, згаданого в пункті 3 загальних умов цього Додатка, має змальовувати об’єкти, що використовуються для приймання, обробки, пакування, етикетування та зберігання сільськогосподарських продуктів перед операціями, що їх стосуються, та після таких операцій, а також порядок транспортування таких продуктів.

  1. Документальна звітність

Документальна звітність, згадана в пункті 6 загальних положень, має включати в себе підтвердження, згадане в пункті 5 цього підрозділу.

  1. Підготовчі підрозділи, які обробляють також продукти, вироблені не органічним виробництвом

Якщо готують також продукти, не згадані в Статті 1, що пакуються чи зберігаються у відповідному виробничому підрозділі:

  • Такий підрозділ мусить мати зони, відділені у просторі або в часі в межах приміщення для зберігання продуктів, згаданих в Статті 1, перед операціями та після них;
  • Операції мають провадитися безперервно до опрацювання всієї партії, з відділенням у просторі або в часі в межах приміщення від подібних операцій, що виконуються на продуктах, на які не поширюється Стаття 1;
  • Якщо такі операції не здійснюються регулярно чи у встановлений день, про них слід повідомляти заздалегідь, з крайнім терміном, погодженим з контрольним органом або контрольною інстанцією;
  • Слід вжити всіх заходів щодо ідентифікації партій та уникнення змішування чи обміну з продуктами, які не одержано згідно з правилами, викладеними в цій Постанові;
  • Операції над продуктами згідно з правилами, викладеним в цій Постанові, мають виконуватися після чищення виробничого обладнання. Дієвість заходів з чищення має перевірятися та документуватися.
  1. Пакування та транспортування продуктів до підготовчих підрозділів

Молоко, яйця та яєчні продукти з органічного землеробства мають збиратися окремо від продуктів, що не виробляються згідно з цією Постановою. Частково відступаючи від цього правила, та враховуючи попереднє затвердження контрольним органом або контрольною інстанцією, дозволяється одночасне збирання з застосовуванням відповідних заходів з метою уникнення будь-якого можливого змішування з продуктами, які виробляються не у відповідності до цієї Постанови, та забезпечення ідентифікації продуктів, вироблених у відповідності до цієї Постанови. Оператор реєструє інформацію щодо днів та годин збирання, ділянки та дати чи часу прийняття продуктів, що надаються контрольному органові або контрольній інстанції.

 

  1. Прийняття продуктів з інших підрозділів

Після прийняття будь-якого продукту, згаданого в Статті 1, оператор зобов'язаний перевірити цілісність упаковки чи тари, де це вимагається, та наявність вказівки, згаданої в пункті 7 загальних умов цього Додатка. Оператор зобов'язаний провести перехресну перевірку інформації на етикетці, згаданої в пункті 7 загальних положень, та зіставити її з супровідними документами. Результати таких перевірок мають явно наводитися у документальній звітності, згаданій у пункті 6 загальних положень.

qМ23

С.      Імпорт рослин, рослинних продуктів, худоби, продуктів тваринництва та продуктів харчування, що складаються з рослинних продуктів та продуктів тваринництва, тваринних кормів, комбінованих кормів та кормових матеріалів з третіх країн

qМ21

Цей розділ стосується будь-якого оператора, який бере участь, в якості імпортера та/або першого одержувача вантажу, у імпорті та/або одержанні, власним коштом чи коштом іншого оператора, продуктів, згаданих у статті 1(1). Для цілей цього розділу:

  • Імпортер означає фізичну чи юридичну особу в межах Європейської співдружності, яка діє або власноручно, або через представника;
  • Перший одержувач вантажу означає фізичну чи юридичну особу згадану в Статті 11(3)(а), якій доставляють вантаж, та яка одержує його для подальшої підготовки та/або реалізації.
    1. Початкова перевірка

Імпортери

  • Повний опис підрозділу, згаданого в пункті 3 3агальних положень цього Додатка має включати приміщення імпортера та приміщення, де провадиться діяльність з імпорту, з зазначенням точок входу продуктів до Співдружності, та будь-яких інших об’єктів, які імпортер має намір використати для зберігання імпортованих продуктів, очікуючи на їхню доставки першому одержувачеві вантажу,
  • На додаток, в декларації, згаданій в пункті 3 загальних положень, має бути зобов’язання імпортера забезпечити, що будь-які приміщення, які імпортер використовуватиме для зберігання продуктів, підлягають перевірці, яку проводить контрольний орган або контрольна інстанція, або, якщо такі об’єкти знаходяться в іншій країни-учасниці чи іншому регіоні, контрольним органом або контрольною інстанцією, затвердженою для перевірки в такій країни-учасниці чи регіоні.

Перший одержувач

  • Повний опис підрозділу, згаданий в пункті 3 загальних положень має змальовувати об’єкти, що використовуються для прийняття та зберігання. Якщо має місце інша діяльність (на зразок обробки, пакування, етикетування та зберігання сільськогосподарських продуктів перед операціями, що їх стосуються, та після них), а також транспортування продуктів, застосовуються відповідні положення Розділу В.

Якщо імпортер та перший одержувач вантажу є однією юридичною особою, яка працює в межах одного виробничого підрозділу, звіти, згадані в пункті 3 загальних положень, можна оформляти єдиним звітом.

  1. Документальна звітність

Якщо імпортер та перший одержувач вантажу не працюють в межах одного виробничого підрозділу, кожен з них зобов'язаний вести складські та фінансові документи.

На вимогу органу перевірки чи інстанції мають надаватися будь-які подробиці транспортних домовленостей між експортером третьої країни та першим одержувачем вантажу, та на шляху від приміщень першого одержувача вантажу чи складських об’єктів до одержувачів вантажу в межах Співдружності.

  1. Інформація про імпортовані партії вантажу

Імпортер зобов'язаний, не пізніше часу подання сертифікату до відповідної інстанції країни-учасниці згідно зі Статтею 4, пункт 1 Постанови Комісії (ЕС) № 1788/2001 від 7 вересня 2001 року, де викладено детальні правила реалізації положень стосовно сертифікатів перевірки імпорту з третіх країн згідно зі Статтею 11 Постанови Ради (ЕЕС) № 2092/91 про органічне виробництво сільськогосподарських продуктів та вказівок на таке виробництво на сільськогосподарських продуктах та продуктах харчування(1), інформувати контрольний орган або контрольну інстанцію про кожну партію вантажу, що має імпортуватися до Співдружності, наводячи:

  • Найменування та адресу першого одержувача вантажу
  • Будь-які подробиці, що їх контрольний орган або контрольна інстанція можуть вимагати на зразок копії сертифікату перевірки на ввезення продуктів органічного землеробства. На вимогу органу перевірки чи інстанції імпортера, останній зобов'язаний передати інформацію контрольному органові або контрольній інстанції першого одержувача вантажу.
    1. Імпортери та перші одержувачі вантажу, що працюють також з продуктами не з органічного виробництва

Якщо імпортовані продукти, згадані в Статті 1, зберігаються у складських об’єктах, де також зберігаються інші сільськогосподарські продукти або продукти харчування:

  • Продукти, згадані у Статті 1, мають зберігатися окремо від інших сільськогосподарських продуктів та/або продуктів харчування,
  • Слід вжити всіх заходів для того, щоб забезпечити ідентифікацію партій вантажу та уникнути змішування з продуктами або заміною продуктами, які одержано не у відповідності до правил, викладених в цій Постанові.
    1. Перевірки

Контрольний орган або контрольна інстанція зобов’язані перевірити асортимент та фінансову документацію, згадані в розділі С, пункт 2, та сертифікати, згадані у Статті 11(1)(b) та Статті 11(3), встановлені Постановою (ЕС) № 1788/2001.

Якщо імпортер здійснює імпортні операції за допомогою різних підрозділів чи приміщень, він зобов'язаний на вимогу пред’явити звіти, передбачені пунктами 3 та 5 загальних положень цього Додатка для кожного з таких об’єктів.

  1. Одержання продуктів з третьої країни

Продукти, згадані у Статті 1, мають імпортуватися з будь-якої третьої країни у відповідній упаковці чи тарі, закритих у спосіб, який включає заміну вмісту, з ідентифікацією експортера та з таким іншим маркуванням та номерами, які дозволяють ідентифікувати партію у сертифікаті перевірки для імпорту з третьої країни.

Після одержання продукту, згаданого в Статті 1, який імпортується з третьої країни, перший одержувач вантажу зобов'язаний перевірити цілісність упаковки чи тари та відповідність ідентифікації партії вантажу сертифікату, згаданому в Постанові (ЕС) № 1788/2001. Результат такої перевірки має явно вказуватися у звітності, згаданій в Розділі С, пункт 2.

  1. Підрозділи, що займаються виробництвом, підготовкою чи імпортом продуктів, згаданих у Статті 1(1), та які уклали з третіми сторонами контракт на частину фактичних операцій чи на всі операції

Початкова перевірки

Стосовно операцій, контракт на які укладено з третіми сторонами, повний опис, згаданий у пункті 3 загальних положень, має включати в себе:

  • Перелік субпідрядників з описом їхньої діяльності та органів контролю чи інстанцій, які їх перевіряють; такі субпідрядники мають погодитися на режим перевірки їхніх господарств згідно зі Статтею 9, та згідно з відповідними розділами Додатка ІІІ,
  • Всі практичні заходи, включаючи, окрім усього іншого, відповідну систему документальної звітності, яких слід вжити на рівні підрозділу для забезпечення того, що продукти, які оператор пропонує на ринку, можну було простежити до їхніх постачальників та, якщо вони відрізняються, до продавців, а також до одержувачів вантажу та, якщо вони відрізняються, до покупців.

qМ23

Е.       Підрозділи, які готують тваринні корми, комбіновані корми та кормові матеріали

Цей розділ стосується будь-якого підрозділу, який займається підготовкою визначеною в Статті 4, пункт 3 продуктів, згаданих у Статті 1(1)(с) власним коштом чи коштом третьої сторони.

  1. Початкова перевірка

Повний опис підрозділу, згаданого в пункті 3 загальних положень цього Додатка, мусить:

  • Визначати об’єкти, які використовуються для прийняття, підготовки та зберігання продуктів, призначених для годування тварин, перед операціями, що їх стосуються, та після них;
  • Вказувати обладнання, яке використовується  для зберігання  іншої продукції, яка використовується для приготування кормів
  • Вказувати об’єкти, які використовуються для зберігання продуктів для чищення та дезинфекції;
  • Наводити, за необхідності, опис комбінованих кормів, які оператор має намір виробляти згідно зі Статтею 5(1)(а) Директиви 79/373/ЕЕС, а також породи та класи поголів’я худоби, для яких призначається комбінований корм;
  • Вказувати, за необхідності, найменування кормових матеріалів, які оператор має намір готувати.

Заходи, що мають вживатися операторами, згаданими у пункті 3 загальних положень цього Додатка для забезпечення відповідності цій Постанові, мають включати в себе:

  • Зокрема, перелік заходів перестороги, яких слід вжити для того, щоб зменшити ризик забруднення недозволеними речовинами чи продуктами, та заходів, що вживаються для чищення, та контролю їхньої дієвості,
  • Визначення всіх елементів своєї діяльності, що є життєво важливими для повсякчасного гарантування того, що продукти, згаді в Статті 1(1)(с), що їх готує такий підрозділ, відповідають вимогам цієї Постанови та Постанови (ЕС) № 223/2003,
  • Запровадження та реалізація системи НАССР (Аналіз ризиків та критичні контрольні точки), відповідність їй та оновлення відповідних процедур, що ґрунтуються на принципах цієї системи.

Контрольний орган або контрольна інстанція мають користуватися цими процедурами для загальної оцінки ризиків, притаманних кожному підготовчому підрозділові та для складання плану перевірки. План перевірки має передбачати мінімальну кількість довільних зразків, в залежності від можливого ризику.

  1. Документальна звітність

Для цілей проведення правильної перевірки операцій, документальна звітність, згадана в пункті 6 загальних положень цього Додатка, має включати в себе інформацію про походження, природу та кількості кормових матеріалів, добавок, продаж та готових продуктів.

  1. Підготовчі підрозділи

Готуючи продукти, оператори зобов’язані забезпечити:

  • Дієве фізичне розмежування кормів, вироблених методами органічного виробництва або одержаних завдяки таким кормам, кормів протягом періоду конверсії чи одержаних з таких кормів, а також звичайних кормів;
  • Повне відокремлення будь-якого обладнання, що використовуються у підрозділах, що готують комбіновані корми, які підпадають під дію цієї Постанови, від обладнання, яке використовується для комбінованих кормів, які не підпадають під дію цієї Постанови.

Незважаючи на умови пункту (b) першого підпункту, до 31 грудня 2007 року, операції можуть виконуватися з використанням одного й того ж обладнання, але за умови, що:

  • Гарантується розділення з точки зору часу, а відповідні заходи чищення, дієвість яких перевірено, застосовуються до початку підготовки продуктів, які підпадають під дію цієї Постанови; оператори зобов’язані документувати такі операції;
  • Оператори забезпечують впровадження всіх необхідних заходів в залежності від ризиків, які оцінюють згідно з пунктом 1, та, за необхідності, гарантують, що продукти, які не відповідають цій Постанові, не можуть пропонуватися на ринку з вказівкою на методи органічного виробництва.

Часткове скасування, передбачене у другому підпункті, має попередньо затверджуватися контрольним органом або контрольною інстанцією. Такий дозвіл може надаватися одному операторові з підготовки або кільком операторам.

Комісія почне вивчення положення (b) першого підпункту не пізніше 31 грудня 2003 року. Враховуючи наслідки такого вивчення, дату 31 грудня 2007 року можна за необхідності переглянути.

qМ23

  1. Перевірки

На додаток до всебічної річної перевірки, контрольний орган або контрольна інстанція зобов’язані робити цільові перевірки, виходячи з загальної оцінки потенційних ризиків невідповідності цій Постанові; контрольний орган або контрольна інстанція зобов’язані приділити особливу увагу критичним контрольним точкам, визначеним для оператора, з огляду на визначення того, чи операції нагляду та управління провадяться належним чином. Будь-які приміщення, що використовуються оператором для ведення своєї діяльності, можуть перевірятися так часто, як того вимагають притаманні їм ризики.

  1. Транспортування продуктів до інших підготовчих/виробничих підрозділів чи до приміщень для зберігання

Оператори зобов’язані забезпечити виконання наступних умов:

  • Під час транспортування забезпечити дієве фізичне розмежування кормів, вироблених методами органічного виробництва або одержаних завдяки таким кормам, кормів протягом періоду конверсії чи одержаних з таких кормів, а також звичайних кормів;
  • Транспортні засоби та/або тара, в яких транспортуються продукти, що не підпадають під дію цієї Постанови, можуть використовуватися для транспортування продуктів, що підпадають під дію цієї Постанови, якщо:
    • Відповідні заходи з чищення, дієвість яких перевірено, застосовуються до початку транспортування продуктів, які підпадають під дію цієї Постанови; оператори зобов’язані документувати такі операції;
    • Оператори забезпечують впровадження всіх необхідних заходів в залежності від ризиків, які оцінюють згідно з пунктом 1, та, за необхідності, гарантують, що продукти, які не відповідають цій Постанові, не можуть пропонуватися на ринку з вказівкою на методи органічного виробництва.
    • інспекційний орган чи організація  оператора  були проінформовані про такі транспортні операції і згодилися на них. Така згода може надаватися на одну або  більше транспортних операцій;
  • Готові продукти, згадані в цій Постанові, транспортуються окремо від інших готових продуктів (з фізичним чи часовим розділенням);
  • Документування кількості продуктів на початку транспортування, та документування кількості кожної окремої доставки під час рейсу доставки.
  1. Одержання продуктів

Після прийняття будь-якого продукту, згаданого в Статті 1, оператори зобов'язані перевірити цілісність упаковки чи тари, де це вимагається, та наявність вказівки, згаданої в пункті 7 загальних умов цього Додатка. Оператори зобов'язані провести перехресну перевірку інформації на етикетці, згаданої в пункті 7 загальних положень, та зіставити її з супровідними документами. Результати таких перевірок мають явно наводитися у документальній звітності, згаданій у пункті 6 загальних положень.

 

qВ

ДОДАТОК IV

ІНФОРМАЦІЯ, ЩО МАЄ ПОВІДОМЛЯТИСЯ ЗГІДНО ЗІ СТАТТЕЮ 8(1)(а)

  • Найменування та адреса оператора;
  • Місцезнаходження приміщень та, якщо таке застосовується, земельних ділянок (дані земельного кадастру), де провадяться операції;
  • Природу операцій та продуктів;
  • Зобов’язання оператора виконати операції згідно зі Статтями 5, 6, 7 та/або 11;
  • У випадку сільськогосподарського господарства – дату, з якої оператор припинив застосовування продуктів, використання яких не сумісне зі Статтею 6(1)(6) та 7 на відповідних ділянках землі;
  • Назву затвердженого органу, якому оператор довіряє перевірку своїх зобов’язань, якщо країна-учасниця запровадила систему контролю з затвердженням таких органів.

qМ16

ДОДАТОК V

ЧАСТИНА А: ВКАЗІВКИ НА ТЕ, ЩО ПРОДУКТИ ПІДПАДАЮТЬ ПІД СХЕМУ ПЕРЕВІРКИ

Вказівка на те, що продукт підпадає під дію схеми перевірки, має наводитися тією ж мовою чи мовами, що використовуються для етикетування.

іспанська:     Agricultura Ecologica — Sistema de control CE

qА2

чеська:          Ekologicke zemedelstvi — kontrolni system ES

qМ16

датська:        Okologisk Jordbrug — EF-kontrolordning

німецька:      Okologischer Landbau — EG-Kontrollsystem or Biologische Land-wirtschaft —     EG-Kontrollsystem

qА2

естонська:    Mahepollumajandus — EU kontrollsusteem or Okoloogiline polluma-jandus —      EU kontrollsusteem

qМ16

грецька:            Biologikh gewrgia - Susthma elegcou EK

англійська:    Organic Farming — EC Control System (органічне землеробство з системою контролю ЕС)

французька:  Agriculture biologique — Systeme de controle CE

італійська:     Agricoltura Biologica — Regime di controllo CE

qА2

латвійська:    Biologiska lauksaimnieciba — EK kontroles sistema

литовська:     Ekologinis zemes ukis — EB kontroles sistema

угорська:      Okologiai gazdalkodas — EK ellenorzesi rendszer

мальтійська:  Agrikultura Organika — Sistema ta' Kontroll tal-KE

qМ16

голландська: Biologische landbouw — EG-controlesysteem

qА2

польська:      Rolnictwo ekologiczne — system kontroli WE

qМ16

португальська:   Agricultura Biologica — Sistema de Controlo CE

qА2

словенська:   Ekologicke pol'nohospodarstvo — kontrolny system ES SL:

словацька:    Ekolosko   kmetijstvo — Kontrolni sistem ES

qМ16

фінська:        Luonnonmukainen maataloustuotanto — EY:n valvontajarjestelma
шведська:     Ekologiskt jordbruk — EG-kontrollsystem

 

ЧАСТИНА В: ЛОГОТИП СПІВДРУЖНОСТІ

В.1.    Умови представлення та використання логотипу Співдружності

В.1.1.     Згаданий вище логотип Співдружності стосується зразків, наведених в частині В.2 цього додатка.

В.1.2.     Вказівки, що мають включатися до логотипу, перелічені в частині В.3 цього Додатка. Дозволяється поєднувати логотип з вказівкою, наведеною в частині А цього Додатка.

В.1.3.     Використовуючи логотип Співдружності та вказівки, згадані в Частині В.3 цього Додатка, слід виконувати правила технічного відтворення, згадані в графічному посібнику в частині В.4 цього Додатка.

qМ16

В.2 Зразки

 

Датська

 

Німецька

.AAA

Іспанська

.LAA

TTT

    Швецька

Португальська

 

 

       Німецька

'Tvr

TW

Францу

Голландська

 

 



 

qМ16

   Нідерландська/ Французька

 

 

 

  Фінська / Швецька

,

fyt

 

Французька / Датська

 

tyt

qМ16

 

В.3. Вказівки, що мають вставлятися до логотипу Співдружності

В.3.1.   Одна вказівка

іспанська:          AGRICULTURA ECOLOGICA

датська:             OKOLOGISK JORDBRUG

німецька:           BIOLOGISCHE LANDWIRTSCHAFT або OKOLOGISCHER LANDBAU

грецька:                   BIOLOGIKH GEWRGIA

англійська:        ORGANIC FARMING

французька:      AGRICULTURE BIOLOGIQUE

італійська:         AGRICOLTURA BIOLOGICA

голландська:      BIOLOGISCHE LANDBOUW

португальська:   AGRICULTURA BIOLOGICA

фінська:             LUONNONMUKAINEN MAATALOUSTUOTANTO

шведська:          EKOLOGISKT JORDBRUK

 В.3.2. Поєднання двох вказівок

Дозволяється поєднання двох вказівок мовами, наведеними вище в пункті В.3.1, якщо вказівки розробляються згідно з наведеними далі прикладами:

Голландська/французька: BIOLOGISCHE LANDBOUW - AGRICULTURE BIOLOGIQUE

Фінська/шведська: LUONNONMUKAINEN MAATALOUSTUOTANTO - EKOLOGISKT JORDBRUK

Французька/німецька: AGRICULTURE BIOLOGIQUE - BIOLOGISCHE LANDWIRTSCHAFT

qМ16

В.4. Графічний посібник

ЗМІСТ

  1. Вступ
  2. Загальне використання логотипу
  • Кольоровий логотип
  • Однокольоровий логотип: чорно-білий логотип
  • Контраст з фоновими кольорами
  • Оформлення
  • Мова
  • Зменшені зображення
  • Конкретні умови використання логотипу
  1. Оригінали на бромосрібному папері
  • Вибір двох кольорів
  • Контури
  • Один колір: чорно-білий логотип
  • Зразки кольорів

 

 

qМ16

  1. ВСТУП

Цей графічний посібник є знаряддям для операторів щодо відтворення логотипу.

  1. ЗАГАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЛОГОТИПУ

2.1.        КОЛЬОРОВИЙ ЛОГОТИП (взірцеві кольори)

Якщо використовують кольоровий логотип, він мусить мати кольори, що їх отримують з прямим розділенням кольорів (система “Пантон”) чи за допомогою чотириколірного процесу. Взірцеві кольори наведено далі.

 

ЛОГОТИП У СИСТЕМІ “ПАНТОН”

 

 

 

            ЗЕЛЕНИЙ: Pantone 367

            СИНІЙ: Pantone Reflex Blue

            Текст: синій

 

 

 

 

ЛОГОТИП, ОДЕРЖАНИЙ У ЧОТИРИКОЛІРНОМУ ПРОЦЕСІ

                       

                                                                                                         

 

 

 

 

                        СИНІЙ: 100% голубий + 80% фуксин

                        ЗЕЛЕНИЙ: 30,5% голубий + 60% жовтий

                        Текст: синій

 

qМ16

 

2.2. ОДНОКОЛЬОРОВИЙ ЛОГОТИП: ЧОРНО-БІЛИЙ ЛОГОТИП

Чорно-білий логотип може використовуватися наступним чином:

 

qМ16

2.3.            КОНТРАСТ З ФОНОВИМИ КОЛЬОРАМИ

Якщо логотип використовується кольоровий на кольоровому тлі, яке утруднює читання слід, використовувати розмежувальне зовнішнє коло навколо логотипу, поліпшуючи його контраст з фоновими кольорами наступним чином:

ЛОГОТИП НА КОЛЬОРОВОМУ ТЛІ

 

 

2.4.            ОФОРМЛЕННЯ

Для прописних літер напису слід використовувати шрифт Frutiger bold сondensed. Висота шрифту має зменшуватися згідно зі стандартами, наведеними в Розділі 2.6.

2.5.            МОВА

Ви можете обирати варіант/варіанти мови/мов згідно з вимогами частини В.3.

qМ16

2.6.            ЗМЕНШЕНІ ЗОБРАЖЕННЯ

Якщо застосування логотипу на різних типах етикеток вимагає зменшення зображення, мінімальним розміром має бути:

(а) для логотипу з однією вказівкою: мінімальний розмір – діаметр 20 мм

                   20 мм                                                20 мм  

 

(b) для логотипу з комбінованою вказівкою: мінімальний розмір – діаметр 40 мм

                             40 мм                                       40 мм

 

2.7.            КОНКРЕТНІ УМОВИ ВИКОРИСТАННЯ ЛОГОТИПУ

Логотип використовується з метою надати особливої цінності продуктові. З цієї причини найбільш дієвим є використання логотипу в кольорі, оскільки в цьому випадку логотип має більший “ефект присутності”, а тому споживач розпізнає його швидше та легше.

Використання логотипу з застосуванням одного кольору (чорно-білий логотип) згідно з Розділом 2.2 рекомендується лише тоді, коли застосування кольорового логотипу не практичне.

qМ16      

  1. ОРИГІНАЛИ НА БРОМОСРІБНОМУ ПАПЕРІ

3.1.            ВИБІР ДВОХ КОЛЬОРІВ

             - Одна вказівка для всіх кольорів

Іспанською мовою

 

                        PANTONE 367                                                  PANTONE REFLEX BLUE

 

 

                                     

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                                         

 

 

qМ16

Датською мовою

PANTONE 367                                                  PANTONE REFLEX BLUE

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

qМ16

Німецькою мовою

PANTONE 367                                                  PANTONE REFLEX BLUE

 

 

 


qМ16

Німецькою мовою

 

PANTONE 367                                                  PANTONE REFLEX BLUE

 

 

 

 

 

 

 

qМ16

Грецькою мовою

 

PANTONE 367                                                 PANTONE REFLEX BLUE

 

 

 

 

qМ16

Англійською мовою

 

PANTONE 367                                                 PANTONE REFLEX BLUE

 

 

 

 

qМ16

Французькою мовою

 

PANTONE 367                                                 PANTONE REFLEX BLUE

 

 

 

 

 

qМ16

Італійською мовою

 

PANTONE 367                                                 PANTONE REFLEX BLUE

 

 

>AA

 

 

 

 

qМ16

Голландською мовою

 

PANTONE 367                                                 PANTONE REFLEX BLUE

 

 


qМ16

Португальською мовою

 

PANTONE 367                                                 PANTONE REFLEX BLUE

 

 

>AA

*VT

 

 

qМ16

Фінською мовою

 

PANTONE 367                                                 PANTONE REFLEX BLUE

 

 

 

qМ16

Шведською мовою

 

PANTONE 367                                                 PANTONE REFLEX BLUE

 

 

 

 

 

 

qМ16

            -Приклад поєднання мов, згаданий у В.3.2

 

Голландською/французькою мовами

 

 

PANTONE 367                                                 PANTONE REFLEX BLUE

 

 

qМ16

           

Фінською/шведською мовами

 

PANTONE 367                                                 PANTONE REFLEX BLUE

 

 

>AA,

 

qМ16

           

Французькою/німецькою мовами

 

PANTONE 367                                                 PANTONE REFLEX BLUE

 

 

 

 

qМ16

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2.      КОНТУРИ

 

 

3.3.        ОДИН КОЛІР: ЧОРНО-БІЛИЙ ЛОГОТИП

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

qМ16

 

3.4. ЗРАЗКИ КОЛЬОРІВ

      PANTONE REFLEX BLUE

 

PANTONE 367    

qМ3

ДОДАТОК VI

ВСТУП

В цьому Додатку використано такі визначення:

  1. складники: речовини, визначені в Статті 4 цієї Постанови з обмеженнями, наведеними в Статті 6(4) Директиви Ради 79/112/ЕЕС від 18 грудня 1978 року щодо зближення законів країн-учасниць, які стосуються етикетування, презентації та рекламування продуктів харчування для продажу кінцевому споживачеві(1):
  2. складники сільськогосподарського походження:
    • Окремі сільськогосподарські продукти та одержані з них продукти шляхом відповідного миття, чищення, термічної та/або механічної обробки та/або фізичних процесів, наслідком яких є зменшення вмісту вологи в продукті;
    • Окрім того, продукти, одержані з продуктів згаданих в пункті (а), за допомогою інших процесів, що використовуються у технологіях виробництва продуктів харчування, якщо тільки такі продукти не вважаються харчовими добавками або приправами згідно з визначеннями в пунктах 5 або 7 далі;
  3. складники не сільськогосподарського походження: складники, відмінні від складників сільськогосподарського походження, які належать принаймні до однієї з наведених далі категорій:
  • харчові добавки, включаючи носії харчових добавок, визначені в пунктах 5 та 6 далі;
  • приправи, визначені в пункті 7 далі;
  • вода та сіль;
  • препарати з мікроорганізмами;
  • мінерали (включаючи мікроелементи) та вітаміни;
  1. технологічні добавки: речовини, визначені в Статті 1(3) Директиви Ради 89/107/ЕЕС(2) щодо зближення законів країн-учасниць, які стосуються харчових добавок, дозволених для використання у харчових продуктах, призначених для людського споживання.
  2. харчові добавки: речовини, визначені в Статті 1(1) та (2) Директиви 89/107/ЕЕС, на які поширюється ця Директива, або визначені комплексною Директивою, згаданою в Статті 3 (1) Директиви 89/107/ЕЕС;
  3. носії, включаючи розчинники-носії: харчові добавки, що використовуються для розчинення, розбавлення, диспергування чи для іншої фізичної зміни будь-якої харчової добавки без впливу на її технологічні функції з метою полегшення поводження з нею, внесення чи використання;
  4. приправи: речовини та продукти, визначені в Статті 1(2) Директиви Ради 88/388/ЕЕС від 22 червня 1988 року стосовно зближення законів країн-учасниць, які стосуються приправ для використання у харчових продуктах, та вихідних матеріалів для їхнього виробництва(3), на які поширюється згадана Директива.

 

ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ

РОЗДІЛИ А, В ТА С стосуються складників та технологічних добавок, які дозволяється використовувати для готування харчових продуктів, що складаються в основному з одного складника чи більшої кількості складників рослинного походження, згаданих у Статті 1(1) (b) цієї Постанови, за винятком вин.

qМ15

До прийняття правил, наведених в розділах А та В цього Додатка, та з метою охоплення конкретно приготування приправ, що складаються з одного чи кількох продуктів харчування тварин, дозволяється застосовувати національні правила.

qМ3

uМ17 Незважаючи на посилання на будь-який складник у Розділах А та С, або на будь-яку технологічну добавку в Розділі В, будь-які технології (на зразок копчення) мають виконуватися, а будь-який складник та згадана технологічна добавка мають використовуватися лише у відповідності до законодавства Співдружності та/або національного законодавства, сумісного з Договором, а за відсутності такого – у відповідності до принципів правильної технології щодо продуктів харчування.t Зокрема, добавки мають використовуватися згідно з положеннями Директиви 89/107/ЕЕС та, якщо таке доречно, згідно з положеннями будь-якої комплексної Директиви, згаданої в Статті 3(1) Директиви 89/107/ЕЕС; приправи мають використовуватися згідно з положеннями Директиви 88/388/ЕЕС, а розчинники – згідно з положеннями Директиви Ради 88/344/ЕЕС від 13 червня 1988 року стосовно зближення законів країн-учасниць щодо екстракційних розчинників, що використовуються у виробництві харчових продуктів та харчових складників(1)

qМ17

РОЗДІЛ А –    СКЛАДНИКИ НЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ (ЗГАДАНІ В СТАТТІ 5(3)(с) ТА СТАТТІ 5(5а)(d) ПОСТАНОВИ (ЕЕС) № 2092/91)

qМ3

А.1. Харчові добавки, включаючи носіїв

 

 

Найменування

Конкретні умови (*)

qМ17

Е170

Карбонати кальцію

Всі дозволені функції, за винятком барвників

qМ3

Е270

Молочна кислота

-

 

Е290

Двоокис вуглецю

-

 

Е296

Яблучна кислота

-

 

Е300

Аскорбінова кислота

-

qМ5

Е306

Багатий токоферолом екстракт

Антиоксидант для жирів та олій

qМ3

Е322

Лецетин

-

 

Е330

Цитринова кислота

-

qМ5

Е333

Лимоннокислі солі кальцію

-

qМ3

Е334

Винна кислота (L(+)-)

-

 

Е335

Виннокислий натрій

-

 

Е336

Виннокислий калій

-

qМ5

Е341(і)

Монофосфат кальцію

Розпушувач для борошна, яке підходить самостійно

qМ3

Е400

Альгінова кислота

-

 

Е401

Альгінат натрію

-

 

Е402

Альгінат калію

-

 

Е406

Агар

-

qМ5

Е407

Карагенан

-

qМ3

Е410

Камедь з плодів ріжкового дерева

-

 

Е412

Гуарова камедь

-

 

Е413

Трагакантова камедь

-

 

Е414

Аравійська камедь

-

 

Е415

Ксантанова камедь

-

 

Е416

Камедь карай

-

qМ17

Е422

Гліцерин

Екстракти рослин

qМ3

Е440(і)

Пектин

-

 

Е500

Карбонати натрію

-

 

Е501

Карбонати калію

-

 

Е503

Карбонати амонію

-

 

Е504

Карбонати магнію

-

qМ17

Е516

Сульфат кальцію

Носій

qМ5

Е524

Гідроксид натрію

Поверхнева обробка Laugengebäck

qМ17

Е551

Двоокис кремнію

Агент, що запобігає злежуванню трав та спецій

qМ3

Е938

Аргон

-

 

Е941

Азот

-

 

Е948

Кисень

-

 

(*) Носій CR

 

А.2. Приправи в межах значення цього терміну в Директиві 88/388/ЕЕС

Речовини та продукти, визначені в Статті 1(2)(b)(і) та 1(2)(с) Директиви 88/388/ЕЕС, з етикеткою “природні речовини для приправи” або “природні препарати для приправи” згідно зі Статтею 9(1)(d) та (2) згаданої Директиви.

А.3. Вода та сіль

Питна вода

Сіль (з хлоридом натрію або хлоридом калію як основним складником), яка використовується взагалі у технології виробництва харчових продуктів.

А.4. Препарати з мікроорганізмами

(і)    будь-які препарати з мікроорганізмами, які за звичай використовуються в технології виробництва харчових продуктів, за винятком генетично модифікованих мікроорганізмів в межах значення цього терміну, наведеного в Статті 2(2) Директиви 90/220/ЕЕС.

qМ17

 ______________________   

 

qМ12

 

 

 

А.5. Мінерали (включаючи мікроелементи), вітаміни, амінокислоти та інші сполуки азоту

Мінерали (включаючи мікроелементи), вітаміни, амінокислоти та інші сполуки азоту, дозволені лише тією мірою, якою їх використання законним чином вимагається для тих продуктів, до яких вони входять.

qМ17ррп

РОЗДІЛ В –    ТЕХНОЛОГІЧНІ ДОБАВКИ ТА ІНШІ ПРОДУКТИ, ЯКІ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ВИКОРИСТОВУВАТИ ДЛЯ ОБРОБКИ СКЛАДНИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПО­ДАРСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ З ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА, ЗГАДАНІ В СТАТТІ 5(3)(d) ТА СТАТТІ 5(5а)(е) ПОСТАНОВИ (ЕЕС) № 2092/91

qМ3

 

Найменування

Конкретні умови

 

Вода

 

 

Хлорид кальцію

Агент коагуляції

 

Карбонат кальцію

 

 

Гідроксид кальцію

 

 

Сульфат кальцію

Агент коагуляції

 

Хлорид магнію (або nigari)

Агент коагуляції

qМ3

Карбонат калію

Сушіння винограду

qМ5

Карбонат натрію

Виробництво цукру

qМ12

Цитринова кислота

Виробництво олії та гідроліз крохмалю

qМ5

Гідроксид натрію

uМ12 – виробництво цукру – виробництво олії з насіння рапсу (Brassica spp.)u__________tt

 

Сірчана кислота

Виробництво цукру

qМ17

Ізопропанол (пропан-2-ол)

В процесі кристалізації у виробництві цукру

З належним врахуванням положень Директиви 88/344/ЕЕС, з останнім виправленням Директиви 97/60/ЕЕС

На [...] період, що закінчується 31.12.2006 року

qМ3

Двоокис вуглецю

 

 

Азот

 

 

Етанол

Розчинник

 

Дубильна кислота

Добавка для фільтрування

 

Білок яйця

 

 

Казеїн

 

 

Желатин

 

 

Риб’ячий клей

 

 

Рослинні олії

uМ5 агенти для змащування, розділення чи проти спінюванняt

 

Селевий чи колоїдній розчин двоокису кремнію

 

 

Активоване вугілля

 

 

Тальк

 

 

Бентоніт

 

 

Каолін

 

 

Кізельгур

 

 

Перліт

 

 

Лушпиння ліщинових горіхів

 

qМ5

Рисове борошно

 

qМ3

Бджолиний віск

агенти для розділення

 

Карнаубський віск

агенти для розділення

qМ17

Препарати з мікроорганізмами та ензимами:

 

 

будь-які препарати з мікроорганізмами, які за звичай використовуються в технології виробництва харчових продуктів, за винятком генетично модифікованих мікроорганізмів в межах значення цього терміну, наведеного в Статті 2(2) Директиви 90/220/ЕЕС, і за винятком ензимів, одержаних з генетично модифікованих організмів згідно з термінологією Статті 2(2) Директиви 90 / 220 / ЕЕС. 

 

qМ19

РОЗДІЛ С -     СКЛАДНИКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ, ЯКІ НЕ ВИРОБЛЯЮТЬСЯ МЕТОДАМИ ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА, ЗГАДАНИМИ В СТАТТІ 5(4) ПОСТАНОВИ (ЕЕС) № 2092/91

С.1.

Необроблені рослинні продукти, а також одержані з них продукти за допомогою процесів, згаданих під визначенням 2(а) у вступі до цього Додатка.

С.1.1.

Їстівні фрукти, горіхи та насіння:

 

 

Жолуді

Quercus spp.

 

Горіхи кола

Cola acuminata

 

Аґрус

Ribes uva-crispa

 

Маракуйя (пасифлора)

Passiflora edulis

 

Малина (сушена)

Rubus idaeus

 

Порічка (сушена)

Ribes rubrum

С.1.2.

Їстівні спеції та трави:

 

Мускатний горіх

Myristica fragrans, лише до 31.12.2000 року

 

Зелений перець

Piper nigrum, лише до 30.4.2001 року

 

Перець (перуанський)

Schinus molle L.

 

Насіння хрону

Armoracia rusticana

 

Галанга

Alpinia officinarum

 

Квіти сафлору

Carthamus tinctorius

 

Трава водяного кресу

Nasturtium officinale

С.1.3.

Різне:

 

 

Водорості, включаючи морські водорості, дозволені для звичайного приготування харчових продуктів

С.2.

Рослинні продукти, що обробляються згідно з процесами, згаданими під визначенням 2(b) вступу до цього додатка

С.2.1.

Жири та олії, рафіновані чи ні, але не модифіковані хімічно, одержані з рослин, відмінних від наведених далі:

 

Какао

Theobroma cacao

 

Кокосовий горіх

Cocos nucifera

 

Оливи

Olea europaea

 

Соняшник

Helianthus annuus

 

Пальма

Elaeis guineensis

 

Рапс

Brassica napus, rapa

 

Сафлор

Carthamus tinctorius

 

Сезам

Sesamum indicum

 

Соя

Glycine max

С.2.2.

Наведені нижче різновиди цукру, крохмалі та інші продукти із зернових та коренеплодів:

 

Цукровий буряк – лише до 1.4.2003 року

 

 

Фруктоза

 

 

Рисовий папір

 

 

Прісний індіанський хліб (пікі)

 

 

Крохмаль з рису та кукурудзи воскової стиглості, не модифікований хімічно

 

С.2.3.

Різне:

 

 

Коріандр копчений

Coriandrum sativum лише до 31.12.2000 року

 

Гороховий протеїн

Pisum spp.

 

Ром, одержаний лише з соку тростинного цукру

 

 

Вишнева горілка, вироблена на основі фруктів та приправ, згаданих в розділі А.2 цього Додатка

 

Суміші культур, дозволені для звичайного приготування харчових продуктів, які надають кольору та присмаку кондитерським виробам – лише для виготовлення Gummi Bärchen та лише до 30.9.2000 року.

Суміші наведених далі перців: Piper nigrum, Schinus molle та Schinus terebinthifolium – лише до 31.12.2000 року

 

С.3.

 

Тваринні продукти:

 

 

Водні організми, які вирощено не як аквакультуру, та дозволені для звичайного приготування харчових продуктів

 

Сухе молоко

Лише до 31.8.2001 року

 

Желатин

 

 

Мед

Лише до 28.2.2001 року

 

Лактоза

Лише до 31.8.2001 року

 

Суха сироватка herasuola

 

 

qМ22

 

Оболонки

 

Лише до 1 квітня 2004 року

 

 

 

 

qМ15

ДОДАТОК VII

 

Максимальна кількість тварин на га

Клас або порода

 

Максимальна кількість тварин на га, що відповідає 170 кг азоту/га/рік

Коні віком понад шість місяців

2

Телята на відгодівлі

5

Інші жуйні тварини віком до одного року

5

Самці жуйних тварин віком понад один рік, але до двох років

3,3

Самиці жуйних тварин віком понад один рік, але до двох років

3,3

Самці жуйних тварин віком понад два роки

2

Телиці для розмноження

2,5

Телиці на відгодівлі

2,5

Молочні корови

2

Вибракувані молочні корови

2

Інші корови

2,5

Самиці кролів для розмноження

100

Вівці

13,3

Кози

13,3

Поросята

74

Свиноматки для розмноження

6,5

Свині на відгодівлі

14

Інші свині

14

Столові курчата

580

Кури-несучки

230

 

qМ15

ДОДАТОК VIII

Мінімальні площі в приміщеннях та на відкритому повітрі, а також інші характеристики розташування різних різновидів та типів виробництва

  1. ЖУЙНІ ТВАРИНИ, ВІВЦІ ТА СВИНІ

 

Площа в приміщення
(чиста площа, доступна для тварин)

Площа на відкритому повітрі (вигони, за винятком пасовищ)

Мінімальна жива вага (кг)

м2/голову

м2/голову

Розмноження та відгодівля жуйних тварин та коней

До 100

1,5

1,1

До 200

2,5

1,9

До 350

4,0

3

Понад 350

5, але не менше 1 м2 /100 кг

3,7 але не менше 0,75 м2 /100 кг

Молочні корови

 

6

4,5

Бики для розмноження

 

10

30

Вівці та кози

 

1,5 вівцю/козу

2,5

 

0,35 ягня/козеня

2,5 (0,5 на ягня/козеня)

Свиноматки з поросятами віком до 40 днів

 

7,5 на свиноматку

2,5

Свині на відгодівлі

До 50

0,8

0,6

До 85

1,1

0,8

До 110

1,3

1

Поросята

Віком понад 40 днів та вагою до 30 кг

0,6

0,4

Стадо свиней

 

6.0 кнурів

2,5 самиць

8,0

1,9

 

 

 

qМ15

  1. ПТИЦЯ

 

 

Площі в приміщенні
(чиста площа, доступна тваринам)

Площа на відкритому повітрі (м2 площі, наявних для черги/голови)

Жодних тварин/м2

см сідала/ тварину

гніздо

Кури-несучки

6

18

8 несучок на гніздо або, у ви­пад­ку спільного гнізда, 120 см2/птицю

4, якщо не перевищується межа 170 кг азоту/га/рік

Птиця на відгодівлі (стаціонарне розміщення)

10 з живою вагою не більше за 21 кг/м2

20 (лише для цесарок)

 

4 бройлери та цесарки

4,5 качки

10 індиків

15 гусей

в усіх наведених вище породах не може перевищуватися межа 170 кг азоту/га/рік

Птиця на відгодівлі у пересувних будівлях

16(*) у пересувних пташниках з живою вагою не більше за 30 кг/м2

 

 

2,5 за умови не перевищення межі 170 кг азоту/га/рік

(*) лише у випадку, якщо площа підлоги пересувного пташника не перевищує 150 м2, який залишається відкритим вночі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

[1] OJ № С. 4, 9.1.1990 р., стор. 4 та

 OJ № С.101, 18.4.1991 р., стор. 13

[2] OJ № С.106, 22.4.1991 р., стор. 27

[3] OJ № С.182, 23.7.1990 р., стор. 12

(1) OJL 33, 8.2.1979 р., стор. 36

(2) OJL 159, 10.6.1989 р., стор. 58

(3) OJL 347, 17.12.1973 р., стор. 51

(4) OJL 80, 25.3.1986 р., стор. 51

(5) OJ L 117, 8.5.1990 р., стор. 15, з останнім виправленням Директивою 97/35/ЕС (OJ L 169, 27.6.1997 р., стор. 72)

(6) OJ L 213, 21.7.1982 р., стор. 8, з останнім виправленням Директивою 1999/20/ЕС (OJ L 80, 25.3.1999 р., стор. 20)

(7) OJ 22, 9.12.1965 р., стор. 369, з останнім виправленням Директивою 93/39/ЕЕС (OJ L 214, 24.8.1993 р., стор. 22)

(1) OJ L 297, 13.10.1992 р., стор. 12

(2) OJ L 86, 6.4.1979 р., стор. 30, з останнім виправленням Директивою 98/87/ЕС (OJ L 318, 27.11.1998 р., стор. 43)

(3) OJ L 125, 23.5.1996 р., стор. 35, з виправленням Директивою 98/67/ЕС (OJ L 261, 24.9.1998 р., стор. 10)

(4) OJ L 270, 14.12.1970 р., стор. 1, з останнім виправленням Постановою Комісії (ЕС) №45/1999 (OJ L 6, 21.1.1999 р., стор. 3)

(1) OJ L 40, 11.2.1998 р., стор. 31, з виправленням Рішенням 92/10/ЕС (OJ L 6, 11.1.1992 р., стор. 35)

(1) OJ L 31, 6.2.2003 р., стор. 3.

(1) OJ L 184, 17.7.1999 р., стор. 23.

(1) OJ L 215, 30.7.1992 р., стор. 85.

(2) OJ L 160, 26.6.1999 р., стор. 80.

(1) Цей відсоток вирахувано за вагою всіх складників субстрату (за винятком покривного матеріалу та будь-якої додатної води) перед компостуванням.

(1) OJ L 142, 2.6.1997 р., стор. 1. Постанова з виправленням Постановою (ЕС) №2331/98 (OJ L 291, 30.10.1998 р., стор. 10)

(1) OJ L 375, 31.12.1991 р., стор. 1.

(1) OJ L 340, 11.12.1991 р., стор. 28. Директива з останнім виправленням Директивою 97/2/ЕС98 (OJ L 25, 28.1.1997 р., стор. 24).

(2) OJ L 340, 11.12.1991 р., стор. 33.

(1) OJ L 215, 30.7.1992 р., стор. 85. Постанова з останнім виправленням Постановою (ЕС) №2772/95 (OJ L 288, 1.12.1995 р., стор. 35)

* В деяких країнах-учасницях продукти, позначені (*), не вважаються продуктами захисту рослин та не підпадають під положення законодавства щодо продуктів захисту рослин

(1) OJ L 268, 14.9.1992 р., стор. 1.

(1) OJ L 270, 14.12.1970 р., стор. 1. Директива 70/524/ЕЕС скасовується з 19.10.2004 року. З цієї дати застосовується Постанова (ЕС) № 1831/2003 Європейського парламенту та Ради від 22 вересня 2003 року про добавки, що використовуються для годування тварин (OJ L 268, 18.10.2003 р., стор. 29.)

(1) OJ L 243, 13.9.2001 р., стор. 3.

(1) OJL 33, 8.2.1979 р. стор. 1

(2) OJL 40, 11.2.1989 р. стор. 27

(3) OJL 184, 15.7.1988 р. стор. 61

(1) OJL 157, 24.6.1988 р. стор. 28

Фільтр
Знайдено 5 
Видалити список?
Для того, щоб додати товар в список бажань, Вам потрібно
Яндекс.Метрика